Коли пацієнт скаржиться на нечітко локалізований біль чи дискомфорт у животі, область черевної порожнини здається безмежною і складною для діагностики. У Києві якісне УЗД органів черевної порожнини можна пройти в медичному центрі «Євроклініка», де застосовується сучасне обладнання експертного класу, а досвідчені лікарі забезпечують точну та достовірну діагностику. Записатися на обстеження можна за телефоном +38050-434-38-48 або за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 10.

Ультразвукове дослідження безпосередньо на місці відкриває «вікно» у внутрішні органи, допомагаючи швидко та впевнено звузити коло діагнозів, ухвалювати клінічні рішення без необхідності негайного переведення пацієнта в кабінет КТ чи радіології.

У цій статті ми навчимо вас виконувати повний протокол УЗД черевної порожнини з орієнтацією на органи: печінка, жовчний міхур, тонка і товста кишка, апендикс та селезінка. Також пояснимо основи діагностики найбільш поширених патологій та коротко торкнемося педіатричних застосувань абдомінального УЗД.

Показання до проведення абдомінального УЗД

Черевна порожнина містить багато органів, тому для зручності розглядаємо діагнози за чотирма квадрантами живота:

  • Права верхня частина: жовчнокам’яна хвороба, гепатит, оцінка наявності вільної рідини, камені в нирках (також біль у боці).

  • Права нижня частина: апендицит, інвагінація кишок, абсцес псоаса, пахова грижа.

  • Ліва верхня частина: збільшення селезінки (спленомегалія), оцінка вільної рідини, камені в нирках.

  • Ліва нижня частина: дивертикуліт, непрохідність тонкої кишки, пахова грижа.

  • Епігастральна область: аневризма черевної аорти, панкреатит, непрохідність кишок.

  • Тазова область: затримка сечі, вагітність, позаматкова вагітність, пухлини.

  • Орієнтовна діагностика в області яєчок: торсія, епідидиміт, гідроцеле.

А також при травмах живота УЗД дозволяє швидко виявити вільну рідину (кров) у черевній порожнині.

Підготовка до УЗД черевної порожнини

  • Пацієнт має лежати на спині, голова піднята незначно або рівно, коліна зігнуті для розслаблення м’язів живота.

  • Для деяких діагностик, наприклад, жовчного міхура, пацієнту можуть попросити лягти на лівий бік.

  • Для огляду апендикса та у педіатрії зазвичай використовують лінійний датчик, для черевної порожнини – конвексний.

  • Клініка — ультразвуковий апарат розташовують справа від пацієнта, що дає змогу бачити екран і керувати апаратом зручними руками.

УЗД печінки

УЗД печінки виконується при болях у правому верхньому квадранті та порушеннях функції печінки. Важливим параметром є довжина правої частки печінки у краніокаудальному напрямку. Здоровий орган не перевищує 16 см у цій площині, що відповідає п’ятому-одинадцятому міжребер’ю.

Під час огляду печінки звертають увагу на:

  • розмір,

  • однорідність структури (ехогенність),

  • контур капсули.

При нормі печінка має однорідну ехогенність, подібну до коркового шару нирки, з гладким контуром капсули.

Патології печінки, що виявляються на УЗД

  • Гострий гепатит: печінка збільшується, може мати помірно знижений сигнал порівняно з ниркою, з’являється «зоряне небо» (підвищений сигнал у стінках портальних вен).

  • Цироз: нерівний капсулярний контур, зменшення розмірів печінки (на пізніх стадіях), сигнали можуть бути неоднорідні.

  • Жировий гепатоз (стеатоз): збільшення ехогенності, печінка часто більша за норму.

Для підтвердження діагнозу слід враховувати клінічні симптоми і, за потреби, додаткові методи діагностики.

УЗД жовчного міхура та жовчних проток

Жовчний міхур змінює положення у правому верхньому квадранті, і він добре візуалізується при вимогі пацієнту до голодування, що допомагає розширити міхур.

Датчик розташовують у епігастральній області з індикатором, спрямованим до голови пацієнта. Потім повільно просувають датчик убік, шукаючи характерне скупчення: «трикутник воріт печінки» (портальна вена, печінкова артерія, загальна жовчна протока) — так званий знак «Міккі Мауса».

Оцінюють:

  • наявність каменів (гіперехогенні тіні з задньою тінню),

  • товщину стінки жовчного міхура (<3 мм — норма),

  • стан жовчних проток (нормальний діаметр загальної жовчної протоки <5 мм, збільшення можливе з віком),

  • ознаки холециститу (позитивний сонографічний симптом Мерфі — біль при натисканні датчика).

УЗД селезінки

Селезінка знаходиться у лівому верхньому квадранті. Її візуалізують, розташувавши датчик у 7-8 міжребер’ї зліва, індикатором, спрямованим догори. УЗД дозволяє виміряти краніокаудальну довжину селезінки.

Норма — до 12-14 см у дорослих. Збільшення селезінки (спленомегалія) може бути результатом інфекцій, кровотворної патології, порушень гемодинаміки й ін.

УЗД апендикса

Апендикс — одна з найпоширеніших причин звернення через гострий живіт. Підозра на апендицит є частим показанням для УЗД.

Пацієнт вказує найболючішу точку — зазвичай це права нижня частина живота (точка Мак-Берні, приблизно 1/3 відстані між передньою верхньою клубовою остю і пупком).

Датчик орієнтують так, щоб шукати сліпий відросток сліпої кишки.

Основні ознаки апендициту на УЗД:

  • непіддатливий при компресії апендикс;

  • діаметр апендикса > 6 мм;

  • потовщення стінки апендикса (≥3 мм);

  • наявність «мішеневого» знаку;

  • гіперехогенний камінь (аппендіколіти) з тінню позаду нього.

УЗД виявлення вільної рідини

Вільна рідина в черевній порожнині може свідчити про патологічний процес (асцит, кровотеча), особливо після травм.

Основні місця сканування:

  • права верхня область — між печінкою та правою ниркою (западина Морісона);

  • ліва верхня область — навколо селезінки;

  • тазова порожнина (у чоловіків — ретровезикальний простір, у жінок — кишеня Дугласа).

УЗД при непрохідності тонкої кишки

Класичні ознаки:

  • розширені петлі кишок (діаметр > 3 см);

  • порушена або відсутня перистальтика;

  • колапс сигмоподібної кишки.

Техніка — послідовне сканування усіх районів черевної порожнини з «доглядом» легким тиском датчиком. При двох із трьох ознак чутливість методу дуже висока.

УЗД пневмоперитонеуму

Пневмоперитонеум – це наявність повітря в черевній порожнині, що є ознакою пробиття порожнистого органу й терміновою патологією.

Характерна ознака — посилений перитонеальний смужковий відбиток (Enhanced Peritoneal Stripe Sign). Через повітря зображення органів буде розмито або приховано.

Особливості педіатричного УЗД

  • Апендицит у дітей часто поєднаний із мезентеріальним аденітом (збільшенням лімфатичних вузлів), що допомагає диференціювати діагнози.

  • Пілоростеноз — потовщення м’язів пілоруса з обструкцією виходу зі шлунка, часто у немовлят віком 2-8 тижнів.

  • Інвагінація (телескопування) кишківника — симптоматична причина гострого живота у дітей.

Це покрокове та всебічне керівництво дозволяє швидко орієнтуватися у виконанні та інтерпретації УЗД органів черевної порожнини на місці; підходить для лікарів загальної практики, ургентної медицини, педіатрії та сімейної медицини.