Після 2014 року тисячі українців були змушені не лише залишити свої домівки, а й фактично заново будувати свої підприємства. Разом із переїздом вони втрачали клієнтів, приміщення, обладнання, постачальників, команду та зв’язки, на яких тримався бізнес.
Після 2022 року ця проблема стала значно масштабнішою. До підприємців із Луганщини, Донеччини та Криму додалися власники бізнесів із Харківської, Херсонської, Запорізької, Сумської, Чернігівської, Київської та інших областей, які постраждали від війни.
Саме тут гранти мають бути важливим інструментом. Вони не замінюють підприємницький досвід і не гарантують успіху, але можуть дати ресурс для нового старту: закупівлі обладнання, оплати матеріалів, оренди, реклами, створення робочих місць або відновлення виробництва.
Які програми підтримки бізнесу працюють зараз
Одна з головних державних програм — «Власна справа» в межах урядового проєкту єРобота. Через портал «Дія» підприємці можуть подаватися на мікрогранти для старту або розвитку бізнесу. Отримувач гранту бере на себе зобов’язання вести діяльність, створити робочі місця залежно від суми гранту та сплачувати податки. Заявки оцінює Державний центр зайнятості з урахуванням бізнес-плану, ділової репутації та співбесіди.
У 2026 році базові суми за програмою «Власна справа» були збільшені: до 100 тис. грн без створення робочих місць, до 200 тис. грн за умови створення одного робочого місця, до 350 тис. грн за умови створення двох робочих місць. Для прифронтових регіонів передбачаються вищі суми до 300 тис. грн за одне робоче місце і до 500 тис. грн за два.
Окремо діють ветеранські гранти. У новій моделі програми згадуються суми від 500 тис. до 1,5 млн грн базового гранту, а з бонусами — до 2,5 млн грн, залежно від умов програми та створених робочих місць.
Міжнародна організація з міграції в Україні реалізує програми економічного відновлення для мікро- та малого бізнесу. У межах SME Boost IOM надає фінансові гранти до 20 тис. євро для відновлення або розвитку існуючого бізнесу. За даними IOM, у 2022–2025 роках організація надала технічну та фінансову допомогу більш ніж 1 800 українським мікро- та малим підприємствам.
Важливим напрямом залишається і підтримка Європейського Союзу. Ініціатива EU4Business допомагає малому та середньому бізнесу в країнах Східного партнерства через доступ до фінансування, консультації, гранти, навчання та покращення бізнес-середовища. За звітом EU4Business, у 2024 році в Україні було підтримано 14 860 малих і середніх підприємств, що сприяло додатковому доходу в 326,1 млн євро, створенню 18 332 робочих місць, зростанню обороту на 7% та експорту на 9,8%.
Також працюють кредитні та гарантійні інструменти. Наприклад, Ukraine Facility Capped Guarantee має на меті збільшити доступ до фінансування для українських МСП до 1 млрд євро, використовуючи 150 млн євро бюджетної гарантії Єврокомісії. Раніше Європейська комісія та група ЄІБ запускали програму на 40 млн євро, яка мала розблокувати 375 млн євро кредитування в Україні через EU4Business Guarantee Facility.
Це особливо важливо для людей, які до 2014 або 2022 року вже мали підприємницький досвід. Вони не починають із нуля в сенсі навичок, але часто починають із нуля в сенсі інфраструктури. У них може бути досвід продажів, постачання, виробництва чи управління, але немає обладнання, приміщення або обігових коштів. Саме тому грантова підтримка для ВПО має працювати не тільки як соціальна допомога, а як інструмент економічного відновлення.
Луганський досвід і робота з підприємцями
Проблема відновлення бізнесу для підприємців-переселенців не зводиться лише до отримання фінансування, часто людям потрібні досвід, системний підхід і розуміння того, як запустити справу після втрати ринку, клієнтів або майна. Артур Юрійович Сорокін добре знає цю ситуацію з власного досвіду. Після 2014 року він зіткнувся з вимушеним переїздом та фактичною втратою бізнесу. Саме цей досвід став однією з причин, чому він заснував фонд допомоги підприємцям-переселенцям «Шанс Майбутнього України» у 2023 році.
Артур Сорокін народився в Луганську. У 2005 році закінчив фізико-математичну школу № 1, того ж року вступив до ЛНУ імені Тараса Шевченка, а вже у 2007 році розпочав комерційну діяльність. У 2010 році балотувався до Артемівської районної ради міста Луганська від партії ПСПУ. До 2014 року займався торгівлею будівельними матеріалами, паливом та промисловими товарами. У 2014 році вимушено переїхав до Харкова та почав розвивати свою справу з нуля.
Зараз Артур Сорокін є засновником стартапу Climbix, директором ТОВ «Інноваційно-технологічна компанія «Сорока»», співзасновником турагентства «Сорока-тур» та засновником фонду «Шанс Майбутнього України».
«Грантова підтримка підприємців-переселенців, на мою думку, набагато ефективніша, ніж навчання нових людей, адже досвідчений підприємець швидше перетворює грант на прибуток та податки.
Підприємцям-переселенцям потрібні не тільки гроші, а ще й зрозуміла логіка відновлення бізнесу. Людина може мати досвід, але втратити обладнання, клієнтів, місто, зв’язки. Грант у такій ситуації — це ресурс, який дозволяє швидше повернутися до економічної самостійності. Але якщо немає плану, цифр і розуміння ринку, навіть грантові кошти можна просто втратити», — говорить Артур Сорокін.
Чому багато заявок не працюють
Головна помилка заявників — це ставлення до гранту як до компенсації втрат. Але більшість програм оцінюють не сам факт складної ситуації, а здатність бізнесу працювати після отримання коштів.
Для грантової заявки важливо показати, що саме буде продавати бізнес, хто є клієнтом, скільки коштує запуск або відновлення, які витрати будуть постійними, скільки робочих місць буде створено, як підприємець виконуватиме умови програми тощо.
«Найслабше місце багатьох заявок — це відсутність реалістичних цифр. Люди пишуть бажані доходи, але не рахують рекламу, податки, логістику. Грантодавцю потрібно бачити не мрію, а модель, яка може працювати», — зазначає Сорокін.
Окремою проблемою можна визначити слабке розуміння продажів у нових умовах. Підприємець може купити обладнання, але не мати відповіді, як і кому він продаватиме продукт. Тому підтримка ВПО має включати не тільки фінансування, а й консультації з бізнес-планування, маркетингу, юридичних питань, податків і виконання грантових умов.
Європейська підтримка: не тільки гроші
Європейські програми підтримки бізнесу в Україні важливі не лише фінансуванням. Вони дають те, чого бракує малому бізнесу: консультації, навчання, доступ до банківських інструментів, гарантії, допомогу з експортом, цифровізацією та адаптацією до стандартів ЄС.
EU4Business, EBRD, EIB, IOM та інші міжнародні партнери працюють не тільки у форматі «дати кошти», а й з ширшим завданням — допомогти українським компаніям ставати конкурентнішими. Для ВПО-підприємців це особливо важливо, бо їм потрібно не просто повернути стару модель, а створити нову: в іншому місті, з іншими клієнтами, іншою логістикою та іншими витратами.
«Гранти — це добре, але самі по собі вони не створюють бізнес. Бізнес створюють люди, які розуміють, що роблять. Тому європейська підтримка важлива ще й тим, що вона привчає підприємця до планування та відповідальності. Це те, без чого неможливий розвиток», — вважає Сорокін.
Що потрібно підприємцям-переселенцям зараз
Ситуація з підтримкою ВПО-підприємців в Україні сьогодні значно краща, ніж у 2014 році. Тоді багато хто фактично самостійно шукав можливості, переїжджав, перебудовував логістику і починав усе заново без зрозумілих інструментів. Після 2022 року інфраструктура підтримки стала ширшою: з’явилися державні програми через «Дію», міжнародні гранти, ветеранські програми, програми для малого бізнесу, для жінок, консультації та навчальні можливості.
Але проблема не зникла. Багато підприємців досі не знають, де шукати гранти, як підготувати бізнес-план, як рахувати бюджет, як обґрунтувати закупівлі, як виконати умови гранту після отримання коштів.
«Я вважаю, що в Україні є величезна проблема з бізнес-освітою незалежно від грантів, та її потрібно було вирішувати ще вчора. Підприємця треба навчити рахувати модель, розуміти ринок, планувати витрати, будувати продажі й відповідати за результат. Я особисто записався на один із таких грантових курсів для підприємців-переселенців, та у підсумку прослухав багато загальної теорії без реальних прикладів, адаптованих до українського ринку та ситуації підприємців, які починають заново. А ті приклади, які наводилися під час навчання, були розраховані на зовсім початківців та не були корисними для тих людей, які вже мали бізнес і збираються відновити його в новому місті та на новому ринку. Без практики, цифр і конкретних моделей таке навчання не дає того результату, завдяки якому підприємець може побудувати прибутковий бізнес. Це проблема, яку потрібно чесно визнавати й вирішувати», — говорить Артур Сорокін.
Тому наступний етап підтримки має бути не тільки фінансовим, а й освітнім та консультаційним. ВПО-підприємцю потрібні не лише гроші, а супровід: від заявки до запуску продажів та виконання зобов’язань.
Відновлення бізнесу як частина відновлення країни
Після 2014 року підприємці-переселенці вже проходили шлях втрати ринку і нового старту. Після 2022 року цей досвід став масовим для значно більшої кількості українців. Сьогодні гранти, державні програми та європейська підтримка можуть стати реальним інструментом відновлення бізнесу, але лише тоді, коли підприємець підходить до них не як до компенсації, а як до інвестиції у працюючу модель. Важливо, щоб грантодавці допомагали підприємцям не лише фінансово, а й через якісні практичні знання та супровід.
Для ВПО це шанс повернути економічну самостійність. Для громад — нові робочі місця і податки. Для країни — ще один механізм відновлення, який працює через малий бізнес, людей із досвідом і готовністю починати заново.