Чому родючі землі на Луганщині віддають в оренду за низьку ціну та як змінить ситуацію земельна реформа

Земля годує українське село. Місцеві громади отримують гроші від оподаткування сільгоспугідь та оренди державних і комунальних земель. А власники одержують прибутки від здавання своїх паїв в оренду виробникам. Крім того, більшість селян працює на агропідприємствах, вирощує врожай на продаж чи для власних потреб. Інших джерел доходів у селі майже не існує.

У Луганській області у приватній власності громадян є понад 1 млн га паїв. Багато селян здають угіддя в оренду. Однак низька вартість землі, обумовлена мораторієм на її продаж, робить оренду дуже дешевою. Як свідчить сервіс моніторингу реєстраційних даних OpenDataBot, середня вартість оренди землі в Україні — 3,5 тис. грн за гектар. Але часто громадяни не можуть розраховувати навіть на цю суму. А у віддалених селах власники взагалі отримують кілька мішків зерна як орендну плату.

Так і виходить: попри те, що Луганщина – область із розвиненим аграрним сектором, місцеві селяни й досі не можуть похизуватися великими прибутками чи принаймні гарними дорогами або іншими ознаками заможного села у своїх населених пунктах. Причина тому — різноманітні корупційні схеми, які десятиліттями руйнували аграрний сектор та знищили не одне село на карті України. Земельна реформа покликана запровадити ефективне використання родючих українських земель, збагатити села, сприяти розвитку фермерства та агровиробництва.

Бюрократія породжує корупцію

Утім поки в земельних відносинах не запрацювали прозорі ринкові правила, безоплатна приватизація та численні (нерідко зайві) адміністративні процедури створюватимуть підґрунтя для масштабної корупції.

Безоплатна приватизація. За даними Держгеокадастру, за останні 7 років держава передала в межах безоплатної приватизації 700 тис. га. Крім того, під час аудиту виявили тисячі фактів подвійної приватизації.

За Земельним кодексом кожен українець має право приватизувати до 6 га. Проте на практиці це майже неможливо. «Якщо з таким проханням звернеться пересічний громадянин, йому відмовлять одразу, або ж після того, як на сесії місцевої ради не набереться потрібної кількості голосів. Натомість людина зі зв’язками, яка знає, кому дати хабаря, може легко заволодіти ласим шматком землі», — розповідає заступник голови ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин. На цьому роками наживалися голови сільських і селищних рад. Зрештою місцеві бюджети втрачали гроші. Як свідчать інсайдери ринку, хабар за «безоплатне» виділення 1 га в середньому сягає 1 тис. доларів. Коли ділянку хоче викупити забудовник, щоб надалі змінити її цільове призначення, ідеться про тисячі доларів.

Скасування зайвих адмінпроцедур. Це ще один важливий етап земельної реформи. Якщо ви бажаєте сформувати нову земельну ділянку, змінити її цільове призначення, здійснити поділ тощо, вам доведеться складати землевпорядну документацію. Особливістю землеустрою є численні перевірки відповідності проєктної документації вимогам законодавства. Тому є окремі види землевпорядної та землеоціночної документації, які, окрім «перевірок» під час погоджень і внесення відомостей до земельного кадастру, передбачають ще й отримання висновку державної експертизи землевпорядної документації. Під час кожної із цих процедур від власника вимагають хабаря. «Зважаючи на колізії в земельному законодавстві та хаос, у якому до цього часу перебувала нормативна база, чиновники завжди мали змогу вигадати зауваження до будь-яких поданих документів», — зазначає Андрій Мартин.

Реформи триватимуть

Минулого року Верховна Рада прийняла історичне рішення, ухваливши закон, який передбачає обіг земель сільськогосподарського призначення. Отже, із 1 липня 2021 року ринок землі нарешті запрацює прозоро. Цієї події Україна чекала з початку незалежності. Однак, щоб вільний ринок землі ефективно запрацював та відкрив переваги для кожного громадянина України, необхідно зруйнувати існуючі корупційні схеми, зробити процедури простими і зрозуміли, а доступ до всіх даних відкритим. Навести лад в українських земельних відносинах покликані кілька законопроєктів, зокрема законопроєкт № 2195, який передбачає продаж земельних ділянок на електронних земельних торгах, № 3205-2, що забезпечує створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві та № 3012-2, який гарантує забезпечення права працівників державних агропідприємств на земельну частку — пай. Ці документи вже чекають своєї черги в парламенті, а нижче йтиметься про кілька вагомих змін, які вони з собою несуть.

Електронні аукціони. Процедуру їх проведення регламентує законопроєкт № 2195. Передбачається, що торги будуть відкритими й доступними для всіх. У таких аукціонах зможуть брати участь навіть дрібні фермери та будь-які громадяни, які мають доступ до інтернету, щоб отримати в оренду землі державної чи комунальної власності.

Дешеві кредити. Законопроєкт № 3205-2 передбачає створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Тобто держава надасть підтримку дрібним фермерам і середнім агропідприємствам, а ставки за кредитами суттєво зменшаться.

Більшість малих фермерів працюють на власній землі та, маючи такий актив, не можуть скористатися кредитним ресурсом. Із такою подушкою безпеки, як Фонд часткового гарантування кредитів, їм буде значно легше співпрацювати з банками, адже в разі дефолту кредитора Фонд відшкодує частину позики. На позичені кошти підприємці зможуть купити необхідну техніку й обладнання для польових робіт. Важливість цієї ініціативи пояснив професор Київської школи економіки, експерт із земельних питань Олег Нів’євський. «Запускаючи ринок землі, критично важливо забезпечити малим фермерам доступ до фінансування та державної підтримки. Він допоможе малим сільгоспвиробникам створити конкуренцію середнім і великим господарствам у боротьбі за землю, а отже, буде найкращим запобіжником від надмірної концентрації землі в одних руках», — підкреслив він під час круглого столу «Дорожня карта земельної реформи в Україні. Розвиток економіки».

Розпаювання земель під час ліквідації державних агропідприємств. Законопроєкт № 3012-2 щодо забезпечення права працівників державних сільськогосподарських підприємств та організацій на одержання земельної частки (паю) створить умови для приватизації неефективних агропідприємств. Права на земельні ділянки державних сільськогосподарських підприємств перейдуть до селян.

Отже, що перш за все, змінить земельна реформа та відкриття ринку землі? Села Луганщини стануть більш розвиненими, адже податкові надходження до місцевих бюджетів значно зростуть. Ці кошти можна буде витратити на будівництво й ремонт доріг, шкіл і лікарень. А податки від продажу й оренди землі в громадах спрямують на пенсії та зарплати бюджетникам. Фермери зможуть вільно розпоряджатися власним майном, отримувати більше коштів від оренди та планувати бізнес на довгострокову перспективу. Крім того, ринок землі сприятиме розвитку переробки сільськогосподарської сировини та виробництву продовольчої продукції з вищою доданою вартістю.