Різанина в Бучі: як путін зробив явку з повинною

 Назва невеликого містечка Буча на Київщині сьогодні стала загальним символом військових злочинів російських окупантів — жорстокого та кривавого геноциду українців.

Сьогодні слово Буча викликає такі самі асоціації, як білоруська Хатинь або французький Орадур, які стали символами злочинів нацистів проти людства за часів Другої Світової війни.

З 1 по 31 березня Буча перебувала під російською окупацією — за цей час були по-звірячому вбиті та закатовані 403 мирні жителі — серед яких старі, діти та жінки. Це десять відсотків населення міста у довоєнний час. І ці страшні цифри, швидше за все, ще не остаточні.

У багатьох жертв були пов'язані руки, на їхніх тілах судмедексперти виявили численні сліди тортур. 85% тіл загиблих у Бучі мають кульові отвори. Рашисти ґвалтували жінок на очах їхніх дітей, а потім катували та вбивали як жертв, так і свідків своїх злочинів.

Російські фейки про “інсценування” та “живі трупи”

Коли масштаби скоєних звірств російськими окупантами вразили світ, у Кремлі зробили запізнілу та незграбну спробу запустити кампанію дезінформації. МЗС РФ виступило з офіційною заявою, що зафіксовані злочини російських окупантів — це українське інсценування, яке нібито влаштували вже після звільнення Бучі.

Однак супутникові знімки, надані компанією Maxar Technologies, показали, що десятки трупів на вулицях Бучі були зафіксовані ще з 11 березня.

Також команда візуальних розслідувань The Times визначила, що тіла загиблих понад три тижні знаходилися на тих самих місцях. На тих же вулицях, які після звільнення міста були масово зафіксовані на фото та відео сотнями журналістів усіх відомих світових видань та телекомпаній.

Ще один фейк про нібито підняту руку у трупа, які "побачили" російські пропагандисти у відео заднього скла автомобіля. "Піднята рука" при уважному розгляді виявилася краплею дощу, що потрапила на скло.

Ну, а заперечувати наявність братських могил, в яких знаходилися десятки тіл закатованих жителів Бучі, було зовсім безглуздо. Провідні політики, глави держав, міністри, парламентарі встигли за останні тижні побувати в Бучі та самостійно оцінити наслідки геноциду рашистів.

Хто вбивав і катував

Радник керівника Офісу президента Олексій Арестович оприлюднив перелік російських частин та підрозділів, які жорстоко вбивали мирних жителів Бучі, Ірпеня та Гостомелю.

Це такі частини:

• 64 окрема мотострілецька бригада 35 армії Східного військового округу;

• 5-а окрема танкова бригада 36-ї армії Східного військового округу;

• 331 парашутно-десантний полк 98 повітряно-десантної дивізії;

• 137 парашутно-десантний полк 106 повітряно-десантної дивізії;

• 104 та 234 десантно-штурмові полки 76 десантно-штурмові дивізії;

• 14 та 45 окремі бригади спеціального призначення;

• 63 загін поліції особливого призначення Росгвардії;

• 155 окрема бригада морської піхоти Тихокеанського флоту

А першим підозрюваним у вбивствах у Бучі став командир підрозділу російської нацгвардії Сергій Колоцей. Таку інформацію оприлюднила Генпрокурор України Ірина Венедиктова.

Сергій Колоцей

"Прокурори Бучі та поліцейські встановили, що саме цей військовослужбовець убив 18 березня чотирьох беззбройних чоловіків у Бучі. 29 березня він же катував, змушуючи зізнатися у підривній діяльності проти російської армії, ще одного цивільного. Він забрав проукраїнськи налаштованого місцевого жителя "на підвал", де бив його руками, прикладом автомату і гардою ножа. Чоловіка вивозили на місце страти, де, імітуючи розправу, стріляли біля його вуха.

Також прокурори Бучанської окружної прокуратури надали статус підозрюваних у жорстокому поводженні з цивільним населенням у Бучі першим 10 військовослужбовцям 64-ї окремої мотострілецької бригади сухопутних військ ЗС Росії.

Статус наданий:

1. молодшому сержанту В'ячеславу Лаврентьеву,

2. рядовому Григорію Наришкіну,

3. рядовому Василю Князєву,

4. Єфрейтору Семену Мальцеву,

5. рядовому Сергію Пєскарєву,

6. рядовому Альберту Раднаєву,

7. Єфрейтору Михайлу Кашину,

8. Єфрейтору Андрію Бізяєву,

9. єфрейтору Дмитру Сергієнку,

10. сержанту Микиті Акімову.

“У досить короткі терміни слідством встановлено, що під час окупації Бучі саме вони захоплювали у заручники беззбройних цивільних, морили їх голодом та жагою, тримали їх на колінах із пов'язаними хомутами руками та заклеєними очима, знущалися та били. У хід йшли кулаки та приклади», – наголосила Генпрокурор Ірина Венедиктова.

У людей вибивали інформацію про розташування ЗСУ та тероборони, деяких катували просто так.

Російські військовослужбовці загрожували потерпілим вбивством і імітували страту своїх бранців, стріляючи у тому напрямі.

Як путін узяв відповідальність за Бучу персонально на себе

Після того, як звірства російських військових у Бучі стали відомі світовій громадськості, у Кремля залишався ще невеликий шанс спробувати зняти відповідальність за військові злочини безпосередньо з вищого керівництва країни та самого володимира путіна.

Для цього можна було швидко провести “розслідування” та призначити “стрілочниками” кілька рядових та офіцерів, які нібито з власної ініціативи влаштували жорстокі ексцеси проти мирного населення.

Але в Москві вирішили зовсім навпаки. Катів Бучі нагородили. Президент Росії привласнив 64-й окремій мотострілецькій бригаді Сухопутних військ почесне звання "Гвардійська".

Це означає, що путін фактично узяв на себе всю відповідальність за злочини в Бучі і зробив це прикладом для наслідування для всієї армії окупантів.

Проте при цьому самих солдатів і офіцерів 64 бригади, зважаючи на все, вирішено утилізувати в подальших боях в Україні, як непотрібних і небезпечних свідків. За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони підрозділи 64 бригади було перекинуто на харківський напрям на найгарячіші точки фронту.

Від відплати ніхто не втече

12 травня ООН проголосувала за початок розслідування ймовірних воєнних злочинів РФ в Україні.

Раніше Прокурор Міжнародного кримінального суду в Гаазі Карім Хан (Велика Британія) сам ініціював розслідування злочинів Росії проти України. Дії окупанта він кваліфікує як "військові злочини" та "злочини проти людства".

Сьогодні у Бучі працюють десятки світових судових експертів, які скрупульозно збирають та фіксують усі дані про злочини, записують свідчення свідків. Також в українському суспільстві та політикумі все голосніше звучать голоси про створення в Україні спецпідрозділу на зразок того, хто існує в ізраїльському “Мосаді”, який займається фізичним знищенням усіх винних у терористичній діяльності проти ізраїльтян.

Немає сумнівів, що військові злочини окупантів Бучі не матимуть термінів давності. І всі причетні до геноциду українців у Бучі, Маріуполі та інших українських містах рано чи пізно дадуть відповідь за свої злочини. Комусь справедливий вирок зачитають у суді, а хтось несподівано отримає вердикт одразу без судових церемоній – від каральної руки українського спецназу.