Невже останні дні війни: на американських гірках до нової спроби перемирʼя

Після невдалого досвіду «перемирʼя» на Великдень, а потім жорстоких обстрілів українських міст російськими ракетами здавалося, що тепер всі перемовини про установлення хоч якоїсь тиші на фронті заздалегідь приречені на провал. Але останні дні тижня несподівано повернули відчуття надії.

Вперше позитивні нотки ми несподівано почули у президента Володимира Зеленського. «Найближчими днями можуть відбутися дуже вагомі зустрічі, які повинні наблизити тишу для України. Потрібне безумовне припинення вогню. Потрібен реальний тиск на Росію, щоб вони сприйняли або американську пропозицію припинити вогонь і рухатися до миру, або нашу пропозицію – будь-яку, яка справді може спрацювати й гарантувати надійне, негайне та безумовне припинення вогню, а потім – достойний мир і гарантії безпеки. Дипломатія повинна спрацювати. І ми робимо все для того, щоб дипломатія стала справді змістовною й нарешті спрацювала», - заявив у пʼятницю ввечері у своєму зверненні Зеленський.

Через кілька годин президент США Дональд Трамп у власній соцмережі Truth Social після приземлення у Римі заявив, що попередня доба минула у «перемовинах та зустрічах з Україною та Росією», за підсумками яких «вони дуже близькі до угоди».

Після завершення зустрічі у Римі з Трампом Зеленський був ще більш оптимістичним. «Хороша зустріч. Один на один встигли обговорити багато. Сподіваємось на результат з усіх речей, які прозвучали. Захист життів наших людей. Повне й безумовне припинення вогню. Надійний і тривалий мир, який убезпечить від повторення війни. Дуже символічна зустріч, яка має потенціал стати історичною, якщо досягнемо спільних результатів», - розповів глава держави.

У Трампа 30 квітня минає перші сто днів на посту президента. Після де-факто невдалої тарифної війни, провалів перемовин з Іраном йому дуже потрібна - справжня велика міжнародна перемога. Бо ще одна поразк, і авторитет хазяїна Білого дома може впасти нижче, чим навіть продажі «Тесли».

Але ж невже російський диктатор путін відмовиться від своєї головної мети:  захоплення всієї території України чи хоча виконання програми-мінімум - повної окупації занесених у російську Конституції чотирьох українських областей - Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганською.

Але ми бачимо, що війна перейшла в позиційній тупик. Максимум, на що здатна російська армія — дуже повільно просуватись, удобряючи кожен кілометр захопленої української території тисячами тіл окупантів. А на деяких ділянках фронту, як, наприклад, біля Покровська, ЗСУ взагалі відкинули росіян від стратегічної важливої для України шахти. І що путін буде розповідати росіянам про успіхи "СВО", коли через рік лінія фронту залишиться там, де і сьогодні? Так, у рф ще залишився значний мʼясний резерв — можливість проведення масової мобілізації. Але це може підірвати внутрішню стабільність путінського режиму, і в Кремлі цього бояться.

Позиції сторін перед головною дипломатичною битвою

План США

Агентство Reuters опублікувало текст документа, який спецпредставник США Стів Віткофф передав європейським чиновникам ще під час переговорів у Парижі 17 квітня.

Припинення вогню:

• постійне припинення вогню;

• обидві сторони негайно розпочинають переговори щодо технічної реалізації.

Гарантія безпеки України

• Україна отримує надійні гарантії безпеки;

• спеціальна група європейських держав і охочих неєвропейських держав будуть державами-гарантами;

• Україна не прагнутиме вступити до НАТО;

• Україна може прагнути членства в ЄС.

Територія

• США де-юре визнають контроль Росії над Кримом;

• США де-факто визнають контроль Росії над Луганськом;

• США де-факто визнають контрольовані Росією частини Запоріжжя, Донецька та Херсона [областей];

• Україна повертає собі територію в Харківській області;

• Україна відновлює контроль над Запорізькою АЕС через контроль і управління станцією з боку США, при цьому електроенергія розподіляється між обома сторонами, а також над Каховською ГЕС;

• Україна має безперешкодний прохід Дніпром і контроль над Кінбурнською косою;

Економіка

• США та Україна реалізують економічне співробітництво/угоду про корисні копалини;

• Україна буде повністю відновлена та отримає фінансову компенсацію;

• санкції проти Росії, запроваджені внаслідок цього конфлікту з 2014 року, буде знято;

• економічне співробітництво США і Росії у сфері енергетики та інших промислових секторів.

План України

У відповідь на «мирні» пропозиції США Україна з союзниками в Лондоні представили свій документ щодо припинення війни. Агенція Reuters також опублікувала текст документа.

Припинення вогню:

• сторони беруть зобов’язання щодо повного та безумовного припинення вогню в небі, на суші та на морі.
• обидві сторони негайно розпочинають переговори щодо технічної імплементації за участі США та європейських країн. Це відбувається паралельно з підготовкою порядку денного і модальностей для повноцінної мирної угоди.
• моніторинг режиму припинення вогню на чолі з США та за підтримки третіх країн.
• Росія повинна безумовно повернути всіх депортованих і незаконно переміщених українських дітей. Обмін всіх військовополонених(принцип«всіх на всіх»). Росія повинна звільнити всіх цивільних в’язнів.

Гарантії безпеки для України:

• Україна отримує надійні гарантії безпеки, в тому числі від США(угода, подібна до статті 5), в той час, поки серед членів Альянсу немає консенсусу щодо членства в НАТО.
• жодних обмежень щодо Збройних сил України.
• державами-гарантами буде спеціальна група європейських країн та охочих неєвропейських країн. Жодних обмежень на присутність, озброєння та операції дружніх іноземних сил на території України.
• Україна прагне до вступу в ЄС.

Територія:

• територіальні питання будуть обговорюватися і вирішуватися після повного і безумовного припинення вогню.
• територіальні переговори розпочинаються на основі лінії контролю.
• Україна відновлює контроль над Запорізькою атомною електростанцією за участю США, а також Каховською греблею.
• Україна має безперешкодний прохід Дніпром і контроль над Кінбурнською косою;

Економіка:

• США та Україна реалізують угоду про економічне співробітництво/видобуток корисних копалин.
• Україна буде повністю відновлена та отримає фінансову компенсацію, в тому числі за рахунок російських суверенних активів, які залишатимуться замороженими доти, доки Росія не компенсує збитки, завдані Україні.
• санкції США, запроваджені проти Росії з 2014 року, можуть бути поступово пом’якшені після досягнення стійкого миру і можуть бути поновлені у разі порушення мирної угоди.

Два великих пряники для путіна в американському варіанті

Як бачимо, є дуже принципові різнобіжності в українському та американському плані встановлення перемирʼя. Це окреслені детально гарантії безпеки і поступове, а не миттєве зняття санкцій з росії.

Також Україна категорично проти юридичного визнання анексії Криму Сполученими Штатами. Це дійсно норма, яка руйнує не тільки територіальну цілісність нашої держави, але і взагалі, всю систему післявоєнного світу, закладеного ще у Потсдамі в 1945 році та підтвердженого у Гельсінкі в 1975 - непорушність сучасних державних кордонів. Це буде безпрецедентний крок для США. Нагадаю, що навіть під час союзу з СРСР під час Другої Світової війни Вашингтон ніколи не визнавав анексію Сталіним балтійських країн у 1940 році — Естонії, Латвії та Литви. І тримався цього аж до відновлення незалежності балтійських країн у 1991 році.

Хтось скаже, яка різниця, головне, що сама Україна не визнає Крим російським. Але ж США мають у світі дуже велику вагу. І не факт, що після цього низка країн, які стримувались від визнання анексії, нарешті не підуть у фарватері американського визнання. І це буде схоже на Косово, коли досить велика кількість країни юридично визнала балканську державу. Це означатиме міжнародну легітимізацію влади росії над півостровом. І в той благословенний день, коли у Кремлі кадировці почнуть стріляти в газпромівців, а буряти в московський ОМОН, а ЗСУ підуть визвольним маршем на Севастополь — раптом виявиться, що з точки зору багатьох країн світу Україна прийде не по своє, а сама буде агресором.

Тут, правда, є один цікавий нюанс. Новий статус Криму повинен визнати Конгрес, бо колись він прийняв відповідний закон, який забороняє визнання анексії Криму Білим домом. І, як не дивно, ще за своєї першої каденції Трамп підписав цей закон. І є великі сумніви, що серед республіканських конгресменів та сенаторів знайдеться багато бажаючих саме таким чином увійти ув світову історію. Але хай там що, у стратегічних інтересах України зняти цю неприйнятну поступку з можливих умов майбутнього перемирʼя.

Друга велика замануха для путіна — це обіцянка миттєвого зняття санкцій США, які були накладені ще з 2014 року. Навіть ще до заключення потенційної Мирної угоди. Для все більш кризової російської економіки це може стати справжнім рятівним кругом.

Український економіст та політолог Сергій Фурса вважає цю поступку, ще більш важливою ніж визнання анексії Криму.

«Яка найбільша проблема американської пропозиції про мир? Це навіть не питання юридичного визнання Криму як російської території самими американцями. Це неприємно. Гидко. Але ж не перший раз Трамп робить щось таке. І це більше символічний крок. Ключова проблема - зняття санкцій. Всіх. Тих, які по словам росіян не працюють, но зняття яких вони завзято виторговують, цілуючи в дупу президента США...

Стагнуюча слабка Росія - це одна з найкращих гарантій безпеки. Звісно, на додачу до ЗСУ і розуміння, яке тепер має бути завжди у будь-якого українська поділітика, що для того, щоб війни не було більше, до неї треба бути завжди готовими. Але Росія без санкцій зможе відновитись набагато швидше. І знову подумати, що чому б ні…

Тому критично важливо і для України і для ЄС саме питання збереження санкцій проти Росії. Які мають бути привʼязані не до зупинки вогню, а до наявності російських солдат на законній території України», - підсумував Фурса.

Але навіть невдале перемирʼя продемонструвало всьому світові ще один важливий плюс України. На нього звернув увагу координатор групи «Інформаційний спротив», колишній радник міністра оборони Олексій Копитько.

«Тиждень тому путін, можливо, не бажаючи, дав привід довести, що українська армія - дисциплінована військова сила, яка підкоряється командуванню та демократичному уряду, знаходиться в тонусі, не біжить, ніде не лежить, готова одним кліком зупинитися і відновити перемелювання ворогів. Це знання, яких раніше не бачили. Тепер це не знання, а аргумент».

Дуже складно сьогодні прогнозувати підсумки можливого компромісу між сторонами та взагалі находження взаємного консенсусу. Але здається, що у путіна більше не буде такого чудового шансу отримати максимум з можливого. І це, як не дивно, дає Україні шанс торгуватись у кожному параграфі можливої угоди про перемирʼя до останньої коми.

Замість післямови

Здається, дійсно Україна ще ніколи не була настільки близька до призупинення жахливої війни. І якщо це станеться, то скільки саме будуть тривати фази «тиші», залежатиме від нас самих. Чи скористаємось ми правильно цією історичною паузою? Але перед нами є приклад Азербайджану, який вкладався багато років у розбудову армії і через 30 років відновив свій суверенітет над, як вважалось, назавжди втраченим Нагірним Карабахом.  У історії немає нічого незворотнього,  і сама та нація, яка швидко вчиться на своїх помилках рано чи пізно побачить і свій Парад Перемоги.