Ультиматум Трампа путіну: новий дедлайн або чого чекати через 10 днів

У понеділок 28 липня президент США Дональд Трамп несподівано заявив про різке скорочення терміну, який Кремль має для укладення мирної угоди з Україною. Якщо раніше мова йшла про 50 днів, то тепер — лише 10–12.

Цей «геополітичний секундомір» уже почав відраховувати втрати для російської економіки: біржі пішли вниз, рубль знову втратив позиції. Провідні компанії рф почали втрачати капіталізацію.

В росії, як завжди таких випадках, витягли на авансцену колишнього президента Дмитра Медведєва, який заявив, що Трамп грає в гру ультиматумів з росією. «Кожен новий ультиматум – це погроза і крок до війни» продовжив Медведєв та уточнив, що не між росією та Україною, а з «його власною країною».

Фінансові симптоми геополітичної слабкості рф

Одразу після заяви Трампа, зробленої під час його візиту до Шотландії, московський ринок відреагував вкрай нервово. Індекс Мосбіржі впав із 2777 до 2727 пунктів — мінус 1,8% всього за годину. Це еквівалентно понад 1,4 мільярда доларів втрати ринкової капіталізації. Найбільше постраждали державні й квазідержавні гіганти. Зокрема, акції «Газпрому» подешевшали на 2,77%, «Совкомфлоту» — на 2,24%, «Сбербанку» — на 1,22%, «Лукойлу» — на 1,11%.

Також знову ослаб рубль. Долар підскочив до 81,05 рубля, а китайський юань — до 11,27 рубля, що означає девальвацію приблизно на 2% лише за день. Це не просто цифри — це маркери довіри інвесторів до російської економіки. І ця довіра стрімко падає.

Найбільше лякає ринки навіть не сама заява Трампа, а її імпліцитні наслідки — можливість вторинних санкцій, пов’язаних з нафтогазовим сектором, а також жорсткіших обмежень проти посередників рф на глобальному ринку.

Чому Трамп скоротив термін ультиматуму, або Як логіка «бізнесмена» увійшла в клінч з мисленням «імперіаліста»

 Якби не відноситься до зовнішньо хаотичній зовнішній політиці 47-го президента США у його діях є певна логіка — і це логіка, в першу чергу, бізнесмена. Ще кілька місяців тому він зробив досить щедру пропозицію російському диктатору, і був впевнений що «друг Володимир» нею безумовно скористається.

За зупинення бойових дій по лінії зіткнення Трамп обіцяв повне зняття санкцій, свою дружбу та навіть визнання США анексії Криму. А ще крім того, можливість вести великий бізнес по розробці нових російських нафти та газу, які неможливо зробити без американських технологій та інвестицій. Трампу здавалось, що тільки ідіот не прийме такий щедрий подарунок долі, а путін же точно не схожий тупого імбецила. Підкреслюючи свою абсолютну готовність до надмірних поступок Трамп навіть тимчасово припинив постачання зброї України.

Але глава Білого дому не зрозумів одного. Російський диктатор у відношенні до війни з Україною ніколи не користувався бізнес-логікою. Бо тоді не було - ні анексії Криму та Донбасу, ні кровавого повномасштабного вторгнення. Для очільника Кремля Україна вже давно стала ідею-фікс, фата-морганою, головної мрію життя у його прагнення відновити російську імперію і зробити рф головною геополітичною силою на європейському континенті.

Довгий час путіну вдавалося вдало імітувати переговори, але його зверхність і впевненість, що Трамп проковтне все - зіграла з ним поганий жарт. Демонстративне зневажання прохань американського президента про припинення обстрілів українських міст та небажання зробити хоч якийсь реальний крок назустріч — здається почали різко змінювати погляди Трампа на ситуацію. Вважливо і те — що геополітична цінність потенційного союзу США та росій дуже різко впала саме в останні тижні.

Фактори, яки вплинули на геополітичну логіку Трампа

Провал місії спецпредставника Віткоффа на переговорах не тільки з Москвою, а з Іраном. Посланець Трампа, що мав досягти «вигідного миру», а також ядерною угоди з Тегераном зазнав чергового фіаско: переговори зайшли в глухий кут, а публічна риторика — з «ми близькі до угоди» — трансформувалась у «можливо, це займе роки».

Зміцнення трансатлантичної єдності. ЄС не піддався тиску Китаю, який намагався схилити європейців до послаблення антиросійських обмежень. Це дає Вашингтону карт-бланш для агресивніших дій, як проти рф так і проти Китаю.

Енергетична угода США–ЄС. Новий контракт передбачає, що Брюссель закуповуватиме американські енергоносії на 250 млрд доларів щорічно. Щоб виконати цю угоду, потрібно звільнити європейський ринок від російських нафтопродуктів. І тут у гру вступає механізм вторинних санкцій.

Як Європа може «вичистити» ринок від російської нафти

Нині в Брюсселі розглядаються три основні стратегії:

Вторинні санкції або мита. Країни, які продовжують закуповувати російську нафту (Угорщина, Словаччина, Іспанія, Греція), можуть потрапити під тиск з боку США. Юридичне оформлення вторинних санкцій може дозволити цим країнам розірвати контракти з РФ без втрат.

Удар по «обхідним схемам». Через Індію в Європу надходять великі обсяги російських нафтопродуктів. Брюссель уже натякає Нью-Делі, що подальше ігнорування реекспорту стане причиною дипломатичної кризи.

Військові замовлення замість енергії. Частину вартості нових енергоносіїв ЄС може компенсувати через великі оборонні контракти зі США. Це включає закупівлю систем ППО, БПЛА та боєприпасів для України.

Що буде після закінчення 10–12 днів

На думку американських аналітиків, Трамп має два основних сценарії.

Запровадження вторинних санкцій. Найімовірніше — митні тарифи до 100% на товари з країн, які купують російську нафту. Це призведе до перерозподілу глобальних енергетичних потоків. Індія вже демонструє ознаки готовності скоротити закупівлі в рф, аби не втратити доступ до американського ринку.ї

Розширення військової допомоги Україні. Трамп може дати «зелене світло» на передачу заборонених систем, зокрема далекобійних ракет чи безпілотників великої дальності. І це може стати набагато більшим ударом по амбіціях Москви, чим навіть самі жорстокі вторинні санкції.

Незалежно від обраного варіанту, російський енергетичний сектор опиниться в складному становищі. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, лише Саудівська Аравія може оперативно замістити до 4 млн барелів на добу російського експорту. Це означає, що шантаж Москви остаточно втратить ефективність.

Замість післямови

Ультиматум Трампа — це не просто ще один етап тиску на рф. Це — сигнал ключовим гравцям глобальної політики: Брюсселю, Пекіну, Нью-Делі. США дають зрозуміти, що більше не чекатимуть. Мир буде або вигідний Вашингтону, або конфлікт перейде в нову фазу — з тотальним ізоляціонізмом росії та остаточним зрушенням глобальних ринків на користь Заходу.

Скоріше за все, Кремль не зможе зараз прийняти ультиматум Трампа — це означало б втрату обличчя не тільки перед світом, але перед власною z-тусовкою. Можливо у Москві ще плекають надію, що і на цей раз президент США в останню мить дасть задню.

Але здається, що цукерково-букетний період у відносинах Трампа та путіна безповоротно пішов. А в України зʼявився рідкий шанс отримати від США саме ту зброю, яка дійсно зможе кардинально змінити ситуацію на фронтах російсько-української війни. Чи дійсно цей оптимістична думка має право на життя? Ми узнаємо вже в першій декаді серпня.

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.

Роман Лазоренко