Суди як інструмент терору: історія журналіста Геннадія Осьмака, який перебуває у російському полоні, - ФОТО

Після початку повномасштабного вторгнення РФ переслідування українських журналістів на тимчасово окупованих територіях набуло системного характеру. Незалежних медійників викрадають, катують і судять за сфабрикованими звинуваченнями, використовуючи судову систему як інструмент політичного терору.

Показовим прикладом такої практики є справа херсонського журналіста Геннадія Осьмака. Про це пише видання Нижні Сірогози.City

Репресії проти українських медійників

Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації переслідування українських журналістів на тимчасово окупованих територіях набуло системного та цілеспрямованого характеру. Окупаційна влада розглядає незалежних медійників як загрозу — носіїв правди, свідків воєнних злочинів і голоси місцевих громад. Саме тому журналістів незаконно затримують, викрадають, катують, ізолюють від зовнішнього світу, фабрикують проти них кримінальні справи за звинуваченнями в «тероризмі», «екстремізмі» чи «участі в незаконних збройних формуваннях».

Такі дії є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, Женевських конвенцій та базових прав людини. Судова система РФ у цих випадках перетворюється на інструмент політичного терору, а утримання цивільних журналістів — на засіб залякування населення. Показовими прикладами цієї репресивної політики є справи херсонського журналіста Геннадія Осьмака та мелітопольської журналістки Ірини Левченко, які перебувають у російському полоні.

Справа журналіста Геннадія Осьмака

Російські окупанти продовжують системні репресії проти українських журналістів на тимчасово окупованих територіях, перетворюючи правосуддя на інструмент політичних переслідувань. Яскравим прикладом цього є справа Геннадія Осьмака — відомого херсонського журналіста та колишнього головного редактора видання “Новий візит” (Генічеськ).

Геннадій Васильович Осьмак, 1969 року народження, — відомий херсонський журналіст, член НСЖУ. Сайт “Новий візит”

Незаконно затриманий окупантами, Осьмак став політичним в’язнем, якого Касаційний суд РФ нещодавно залишив під суворим вироком, незважаючи на критичний стан здоров’я, спричинений полоном та ненаданням необхідних ліків.

Незалежна журналістика в умовах окупації

Свою професійну діяльність Геннадій Осьмак починав на телебаченні — у генічеській телерадіокомпанії “Візит”.

Геннадій Осьмак у 90-ті, робота на у телерадіокомпанії “Візит” (Генічеськ). Facebook друзів Геннадія

У 2011 році створив сайт “Новий візит” як творче продовження телекомпанії та став його головним редактором. Це було незалежне інформаційне ЗМІ, яке висвітлювало події та новини міста Генічеська, Генічеського району й Херсонської області.

24 лютого 2022 року, в перші години повномасштабного вторгнення РФ, Генічеськ було окуповано. Повідомлення про припинення роботи сайту “Новий візит” та своєї творчої діяльності Осьмак опублікував 12 березня 2022 року. Відтоді жодного звʼязку з журналістом не було.

Повідомлення Геннадія Осьмака про припинення роботи сайту “Новий візит”, 12 березня 2022 року. Скриншот з Facebook-сторінки Геннадія Осьмака

22 березня 2022 року Геннадій Осьмак заявив про припинення своєї діяльності на посаді головного редактора сайту “Новий візит”.

Повідомлення Геннадія Осьмака про припинення журналістської діяльності на сайті “Новий візит”, 22 березня 2022 року. Скриншот сайт “Новий візит”

“Увага! Як редактор вимушений повідомити, що від сьогодні я не маю відношення до роботи сайту “Новий візит” та до інформації, яка там буде розміщуватися”, — написав Осьмак у Facebook.

Повідомлення Геннадія Осьмака про припинення журналістської діяльності, 22 березня 2022 року. Скриншот з Facebook-сторінки Геннадія Осьмака

Певний час сайт не працював, але наприкінці березня 2022 року почав публікувати новини про діяльність місцевих окупаційних органів влади. Тоді ж у місцевих групах у соцмережах поширювалася інформація, що сайт у Осьмака “віджали” окупанти. Підтвердженням цього стала публікація на початку квітня 2022 року новини про призначення окупаційного “виконувача обов’язків голови” міста Генічеська Андрія Клочка. За два тижні сайт вимкнули, і відтоді він не працює.

Після початку повномасштабного вторгнення Геннадій Осьмак підробляв таксистом і намагався не привертати до себе уваги. Попри його спроби відійти від справ, російські силовики стежили за ним.

Вирок за доносом: як пропаганда створила “терориста”

Після затримання Геннадія в пропагандистських ЗМІ з’явилася інформація, що він нібито відійшов від журналістики та отримав російський паспорт. За цими ж повідомленнями, затримали його за доносом 7 березня 2024 року на окупованій Херсонщині.

Геннадія Осьмака звинуватили у причетності до Кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджіхана, який Росія оголосила “терористичною організацією”. Окупанти стверджували, що Осьмак був “штатним піарником” цього батальйону. Примітно, що російські спецслужби масово фальсифікують справи щодо кримських татар за обвинуваченнями в участі в цьому “незаконному збройному формуванні”, якого фактично не існує.

Проведення слідчого експерименту окупантами на причетність Геннадія Осьмака (на фото ліворуч у наручниках) до “участі у незаконному збройному формуванні” неіснуючого “Кримськотатарського батальйону ім. Номана Челебіджихана” та підтримку водної блокади окупованого Криму. Скриншот з окупаційного медіа “Следком”

Проти Осьмака відкрили кримінальну справу за ст. 208 ч. 2 Кримінального кодексу РФ (“Участь у незаконному збройному формуванні”). Йому також закидали підтримку водної блокади окупованого Криму. Сам журналіст неодноразово наголошував, що не мав жодного стосунку до висунутих обвинувачень.

Під час перебування у полоні Геннадія Осьмака катували, що призвело до тяжких наслідків для його здоров’я, зокрема розвитку цукрового діабету та серйозних проблем із хребтом.  Окупаційний “суд” засудив журналіста до 3 років і 2 місяців позбавлення волі.

Сфабриковані звинувачення за кримськотатарським сценарієм

Навіть після винесення вироку ситуація лише погіршилася. Протягом двох місяців (до грудня 2025 року) Геннадія Осьмака етапували до колонії суворого режиму № 6 у селищі Мелехово Володимирської області РФ.

Під час цього важкого етапування журналіст: зазнав фізичних і психологічних тортур; був повністю позбавлений зв’язку з родиною; не отримував життєво необхідних медикаментів для лікування цукрового діабету. А родина політв’язня не може передати ліки до колонії, через що стан здоров’я Осьмака суттєво погіршився і становить пряму загрозу його життю.

15 грудня 2025 року Касаційний суд Російської Федерації відмовив у зменшенні строку незаконного ув’язнення українського журналіста та залишив без змін рішення окупаційного суду про його перебування в колонії суворого режиму.

Адвокат Геннадія Осьмака наполягав на зменшенні терміну ув’язнення, наголошуючи, що його підзахисний не причетний до жодних інкримінованих злочинів, однак касаційну скаргу залишили без задоволення.

Кримськотатарський Ресурсний Центр постійно інформує про переслідування Осьмака та закликає міжнародні організаці, зокрема Міжнародний комітет Червоного Хреста, невідкладно відреагувати на ситуацію, домогтися доступу до журналіста, перевірити умови його утримання та стан здоров’я. Ім’я Геннадія Осьмака внесено до списку журналістів, яких Росія утримує в полоні, складеного Інститутом масової інформації.

Справа Геннадія Осьмака підкреслює практику Росії щодо використання судової системи для переслідування українських громадян, які відмовляються співпрацювати з окупаційною владою, а також нелюдські умови утримання політв’язнів.