«Логістичний локдаун» для окупантів: як дрони ЗСУ руйнують постачання російської армії

Російська армія продовжує наступальні дії на фронті, однак дедалі частіше стикається з проблемами, які не можна вирішити кількістю особового складу чи бронетехніки. Йдеться про логістику — систему постачання військ боєприпасами, паливом, технікою та резервами. Саме по цих «артеріях війни» сьогодні все активніше б'ють українські Сили оборони.

Цього тижня міністр оборони України Михайло Федоров фактично оголосив про початок нового етапу війни в тилу противника, анонсувавши програму «Логістичний локдаун». Її мета — системне руйнування російських можливостей на оперативній глибині та позбавлення окупантів можливості вести активні штурмові дії.

«Логістичний локдаун»: що анонсував Федоров

За словами міністра оборони, Україна вже досягла суттєвих результатів у знищенні російської логістики. Лише за останні місяці масштаби ураження складів, командних пунктів, маршрутів постачання та техніки збільшилися вчетверо.

Федоров наголошує, що між руйнуванням логістики та зменшенням кількості російських штурмів існує пряма залежність.

«Що більше знищується логістики росіян — то менше штурмових дій відбувається на лінії бойового зіткнення», — зазначив він.

Ключовим елементом програми стане масштабування так званих middle strike-спроможностей — ударів на середню дальність по тилових районах противника. Для цього Міноборони разом із Генеральним штабом виділили додаткові 5 млрд гривень на закупівлю сучасних засобів ураження.

Фактично Україна переходить від окремих успішних операцій до системного полювання на логістику окупантів.

Російська логістика дедалі більше стає мішенню

Останні місяці демонструють, що українські безпілотники поступово розширюють зону контролю далеко за межі лінії фронту.

Показовим став удар по шляхопроводу Дебальцеве - Алчевськ. Бійці 20-ї окремої бригади безпілотних систем К-2 встановили вогневий контроль над в'їздами до окупованого Дебальцевого та завдали удару по важливому логістичному маршруту, який використовується для забезпечення російського угруповання.

Дебальцеве має особливе значення для окупаційних військ. Через цей транспортний вузол проходять залізничні та автомобільні маршрути, що зв'язують окуповану частину Донеччини з Луганщиною та Росією.

Ще одним свідченням зростаючих проблем стало рішення окупаційної адміністрації перекрити ділянку траси Донецьк—Ясинувата—Горлівка через загрозу ударів безпілотників.

Ця дорога є однією з головних транспортних артерій окупованої Донеччини. Саме нею активно перевозяться військові вантажі, особовий склад та паливо. Сам факт закриття траси свідчить, що українські дрони створюють для окупантів постійну небезпеку навіть у глибокому тилу.

На проблему дедалі частіше скаржаться й самі росіяни. Російський військовий блогер Костянтин Грубник визнає, що зона гарантованого ураження українськими БпЛА постійно розширюється.

За його словами, навіть райони Донецька та Макіївки, які раніше вважалися відносно безпечними, нині регулярно зазнають атак. Він також констатує постійні удари по складах, місцях розташування військ і транспортних маршрутах.

«Йдеться не лише про те, що фактично зараз, наприклад, у Київському районі Донецька в рази небезпечніше, ніж улітку 2024 року. Мова вже про контрольоване ураження на всю глибину Донецька та Макіївки, постійні удари по маріупольській трасі тощо. І це не крилаті ракети західного виробництва, а безпілотники, які використовують різні види радіо- та супутникового управління. Вони на порядок дешевші та простіші у розробці, а отже — можуть застосовуватися значно масовіше, - вважає Грубнік.

Особливе занепокоєння у російських військових викликає саме перспектива руйнування логістики.

«При збереженні тенденції найближчими місяцями ситуація може бути близькою до критичної в питаннях розміщення і особливо логістики», — визнає російський воєнкор.

За підрахунками незалежних осінтерів тільки за останній тиждень зафіксовано 125 уражених російських вантажівок на ключових дорогах, з них 80 повністю знищено.

«Під'їзди до Донецька та маршрут уздовж Азовського моря майже від Таганрога до Криму перетворюються на тир. Сили оборони України послідовно випалюють військові вантажівки, бронемашини та бензовози росіян. Число незалежно підтверджених успішних атак перевалило за 100, насправді їх більше, т.к. частину згорілих машин окупанти встигають потягнути з поля зору. Якщо влітку вдасться втримати такий темп, окупаційним військам стане більш сумно», - пише колишній радник міністра оборони Олексій Копитько.

Ще один важливий момент успішних ударів по логістиці окупаційних військ - технологічна перевага української зброї. Розумні дрони моделі Hornet наразі масово патрулюють дороги на окупованій території.Вони оснащені штучним інтелектом і здатні самі вибудовувати маршрут, завдаючи удари по цілях на глибині до 150 км від місця запуску.Як тільки дрон бачить мету, яку може ідентифікувати як відповідну зі свого банку цілей, він завдає удару.

Паливна проблема стає дедалі помітнішою

Одним із найчутливіших напрямків для російської армії залишається забезпечення паливом.

Будь-яке порушення постачання пального автоматично впливає на пересування техніки, підвезення боєприпасів та евакуацію поранених.

Останнім часом дедалі частіше з'являються повідомлення про проблеми з паливом на окупованих територіях. Показовим стало рішення окупаційної влади Криму обмежити продаж бензину марки АІ-95 — не більше 20 літрів в одні руки на добу.

Черга до АЗС в окупованому Криму

Офіційно це пояснюється необхідністю стабілізації ринку, однак сам факт запровадження таких обмежень свідчить про труднощі із забезпеченням пального. На багатьох АЗС в Криму палива взагалі немає, а там де є утворюються величезні черги.

Черга до АЗС в окупованому Криму

Додатковим викликом для російської логістики стають нові тактики застосування українських дронів. Зокрема, все частіше повідомляється про дистанційне мінування транспортних маршрутів за допомогою безпілотників. Навіть поодинокі випадки підривів вантажівок змушують окупантів витрачати додаткові ресурси на перевірку доріг та зміну маршрутів.

У підсумку кожна тонна пального, боєприпасів чи продовольства коштує російському командуванню все дорожче.

Чому логістика визначає результат війни

Військові експерти наголошують: руйнування логістики нерідко дає більший ефект, ніж знищення окремих підрозділів противника. Полковник ЗСУ Олександр Сурков нагадує, що успішне звільнення Херсона стало можливим саме завдяки системному руйнуванню комунікацій окупаційного угруповання.

Спочатку українські сили знищували мости та переправи через Дніпро, а потім ударами HIMARS фактично паралізували забезпечення російських військ на правому березі. Результатом стало рішення російського командування про відступ із Херсона без масштабних міських боїв.

Стратегічні наслідки для оборони росіян на ТОТ

Якщо програма «Логістичний локдаун» буде реалізована в повному обсязі, російські війська можуть зіткнутися одразу з кількома критичними проблемами. 

По-перше, зростатимуть затримки з постачанням боєприпасів і резервів на передову.

По-друге, окупантам доведеться переносити склади, штаби та бази забезпечення дедалі далі від фронту, що збільшить навантаження на транспортну систему.

По-третє, зростатимуть витрати на захист тилових об'єктів та маршрутів постачання.

Нарешті, постійна загроза ударів по дорогах, залізниці та паливній інфраструктурі може суттєво знизити інтенсивність російських штурмових дій.

Сьогодні українська армія поступово створює ситуацію, коли окупанти вже не можуть почуватися у безпеці навіть за десятки кілометрів від лінії фронту. Якщо раніше головною загрозою для російських військ були удари по передньому краю, то тепер під ударом опиняється сама система забезпечення війни. 

А історія сучасних конфліктів свідчить: армія може воювати без просування, але не може воювати без логістики. Саме тому нинішня стратегія ЗСУ може мати довгострокові наслідки для окупанітв. В якусь мить логістичне пекло може стати причиною колапсу яких окремих дільниць російських військ так і взагалі всій лінії оборони росіян на тимчасово окупованих територіях..

Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України”/SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України”/SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.

Роман Лазоренко