
На відновлення Луганщини потрібно майже 33 млрд доларів: у Києві обговорили компенсацію збитків бізнесу

У Києві відбувся регіональний форум «Від збитків до компенсації: дієві інструменти для релокованих та постраждалих підприємств», під час якого обговорили механізми відшкодування втрат українського бізнесу та потреби Луганської області у післявоєнному відновленні. Захід у межах проєкту «Діалог бізнесу та влади» зібрав понад 150 учасників, серед яких підприємці, представники бізнес-асоціацій, громадських організацій, органів влади та міжнародних партнерів.
Під час форуму повідомили, що потреби у відновленні Луганської області оцінюються у 32,9 млрд доларів США, що становить 5,6% від загальної потреби України та є шостим показником серед регіонів. Водночас загальний обсяг завданої шкоди оцінюється у 15,5 млрд доларів, а прямі збитки – у 14,8 млрд доларів.
Учасники обговорили можливості компенсації збитків, завданих війною, міжнародні механізми відшкодування та кроки, які бізнесу необхідно зробити вже зараз для отримання компенсацій у майбутньому.
Серед спікерів форуму були голова Київського офісу Реєстру збитків для України Ганна Христова, суддя Великої Палати Верховного Суду Ольга Ступак, представники Міністерства юстиції України та міжнародної організації Project Expedite Justice.
Як зазначили під час заходу, Міжнародний реєстр збитків наразі є одним із ключових інструментів для фіксації втрат підприємств. Саме внесення інформації до Реєстру є першим кроком для отримання компенсації після запуску міжнародного компенсаційного механізму.
Народний депутат України Руслан Горбенко повідомив, що Верховна Рада створила компенсаційну комісію, яка аналізуватиме обґрунтованість заяв, поданих бізнесом до Міжнародного реєстру збитків. Він також наголосив на важливості створення правових умов для повернення підприємств на деокуповані території.
Представник Міністерства юстиції України Арсентій Головченко розповів, що основою майбутнього міжнародного компенсаційного механізму стала резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 18 грудня 2025 року.
«Наразі не існує інструменту, який дозволив би відшкодувати усі збитки України: від матеріальних до екологічних. Тому створюється унікальний компенсаційний механізм, основою якого є резолюція ООН від 18 грудня 2025 року», – зазначив Арсентій Головченко.
За його словами, у Міжнародному реєстрі збитків уже відкрито 21 категорію заяв, зокрема три – для юридичних осіб. Також триває робота над створенням Міжнародної компенсаційної комісії та правових механізмів використання заморожених російських активів для відшкодування збитків Україні.
Голова Київського офісу Реєстру збитків для України Ганна Христова повідомила, що наразі відкриті дві категорії заяв для бізнесу та державних органів, а загалом уже подано понад 40 тисяч заяв. Найважливішими доказами є підтвердження права власності, факту завдання шкоди та її зв'язку з повномасштабною агресією Росії. Найближчим часом планують відкрити окрему категорію заяв щодо втрати активів на тимчасово окупованих територіях.
Окрему увагу під час форуму приділили судовій практиці. Суддя Великої Палати Верховного Суду Ольга Ступак повідомила, що рішення українських судів про відшкодування збитків є важливими доказами для Міжнародного реєстру. Наразі вже близько 150 підприємств довели свої збитки у судовому порядку, а позивачі у справах проти держави-агресора звільнені від сплати судового збору.