Том Купер: ЗСУ ведуть контрнаступ далі в бік Приютного та зачищають поля на північ від Завітного Бажання

Відомий австрійський воєнний експерт Том Купер проаналізував останні події на фронтах україно-російської війни на Донбасі, Харківщині та півдні.

Переклад: Микола Ковальчук, Катерина Шевчук, Антон Шигімага під редакцією Антоніни Ящук, було оприлюднено на телеграм-каналі Аналітика: переклади і першоджерела.

Вітання всім! [Опубліковано 15 серпня 2023 року близько 9:00 за Києвом ]

Цього разу розпочну зі спроби знайти хоч якусь логіку в ракетних ударах кількох минулих днів.

9 серпня українці тричі повідомляли про загрозу удару «кінжалами»: тобто тричі було оголошено повітряну тривогу через те, що з авіабази в мачуліщах злітали літаки МіГ-31К російських ВКС. Судячи з доступних мені звітів, перший зліт справді був спробою запуску, проте запуск не відбувся. Причини поки невідомі (і навряд чи ми про них дізнаємося найближчим часом), але схоже, що не спрацювала сама ракета, або ж літак уже вкотре мав проблеми із двигунами Д-30Ф6 (за минулий рік ВКС втратили щонайменше чотири літаки МіГ-31, більшість із них — через проблеми, повʼязані з двигунами).

11 серпня ВКС запустили чотири ракети «кінжал» по цілях на північному заході України. Одну збили над Київщиною, решта три прорвалися крізь ППО: дві завдали удару по авіабазі в Королівці неподалік від Коломиї, що в Івано-Франківській області, третя влучила у приватний будинок неподалік, через це загинула дитина. Здається, авіабаза в Королівці — одна з передових операційних баз 7-мої бригади Повітряних Сил ЗСУ, оснащеної літаками Су-24. Наскільки мені відомо, цього разу «кінжали» пройшли найбільшу — досі — відстань углиб території України (Королівка знаходиться за 450 км на південь від кордону білорусі).

12 серпня Повітряні Сили ЗСУ заявили про збиття трьох російських дронів «шахед-136».

13 серпня стратегічні бомбардувальники Ту-22М-3 літали над Азовським морем, але я не впевнений, чи запускали вони того дня ракети Х-22 чи Х-32.

Вранці 14 серпня росіяни запустили 15 «шахедів-136» та 8 «калібрів» у напрямку Одеси: Повітряні Сили ЗСУ заявили, що всі було збито, але маю враження, що кілька таки пробилися і призвели до руйнувань. Тим часом ходять чутки, що Повітряні Сили нарешті отримали другий «повний» комплекс MIM-104 «Patriot» (не знаю точно, якої версії, PAC-2 чи PAC-3, можливо, комбінацію цих двох): не здивуюся, якщо його залучать для оборони Одеси.

Вчора  [14.08] вісім бомбардувальників Ту-95 злетіли з авіабази оленья, що на Кольському півострові. За 5-6 годин вони запустили ракети Х-101/555, сьогодні на світанку вони дісталися цілей на заході України. З того, що я наразі чув, росіяни цілилися по Львівському аеропорту (повідомляли про шість вибухів), а також по авіабазах в Івано-Франківську та в Старокостянтинові. Судячи з попередніх заяв, Повітряні Сили ЗСУ збили більшість цих ракет, однак зазнав удару житловий будинок у Львові.

Тим часом ПС ЗСУ, схоже, нанесли ще одну серію ударів ракетами Storm Shadow/SCAL-EG. Повідомляють, що вчора було вражено російські склади постачання в районі Джанкоя, у порту Бердянська і в районі Маріуполя (за повідомленнями, остання ціль – російський штаб у санаторії «Волна» під Маріуполем).

А, і ще:

– Призначений росією «голова» Херсонської області три дні тому заявив, що ремонт на Чонгарському мосту триватиме 1-2 місяці…

- учора (14 серпня) рано вранці ЗСУ заявили про збиття одного Ка-52 ВКС у районі Бахмута.

БИТВА ЗА ДОНБАС

Куп’янськ… Учора я пояснював: очевидно, що купа російських підрозділів неспроможна вести наступальні операції, та все ж дивно чути, що 1-ша танкова армія ВСрф, здається, припинила свій наступ на Синьківку та з Першотравневого в південно-західному напрямку. Після її останніх атак росіяни могли захопити приблизно 200 метрів – якщо їм це взагалі вдалося – і це ціною приблизно батальйону військових убитими або пораненими. Ще раз, не можу не наголосити: справа не в браку солдатів. росіяни мають у цьому районі їх достатньо. Крім 1-шої танкової армії – 6-тий і 20-тий батальйони загальновійськової армії, а також підрозділи 11-го армійського корпусу. Весь склад 30-тої ОМСБР, 2-гої ОМСБР, 4-тої, 7-мої та 47-мої і т.і. дислокується на північний схід і схід від Куп’янська (це еквівалент трьох бригад ЗСУ). Але, здається, їхнє командування не може накопичити достатньо БК й артилерії, тому ці підрозділи... не знаю, що там коїться, але така маса солдатів, понад 200 танків і десь у два-три рази більше артилерії — просто не можуть просунутися вперед...

Найзапекліші бої ведуться з… здогадайтеся: Білогорівки десь між Лиманом, Сватовим і Кремінною… Нібито ЗСУ «ще тримаються», але ситуація «надзвичайно складна».

Враховуючи, що на всю Україну близько 100 Білогорівок, а між Лиманом, Сватовим і Лисичанськом можна знайти їх щонайменше чотири, я не знаю, яка з них мається на увазі конкретно тут. Одна Білогорівка розташована на південний схід від Тернів, і я сумніваюся, що поблизу є росіяни. Інша знаходиться на східній стороні Серебрянського лісу, під контролем росії. Пригадаю, десь у районі Сватового була ще одна, але зараз не можу її знайти (і, як казав минулого тижня: вибачте, не маю там контактів).

ОНОВЛЕННЯ: Я її знайшов! Якщо це вона, то йдеться про Білогорівку на Сіверському Дінці кілометрів за 10 на захід від Лисичанська.

Кліщіївка… росіяни почали механізований наступ – чи то вчора, чи то позавчора – цього разу в районі Андріївки. І то так «успішно», що втратили принаймні три Т-90М плюс Т-80БВ ще до того, як перетнули залізничну колію… Можливо, тому 1-ша танкова армія, 2-га і 6-та загальновійськові армії, що воюють північніше, не намагаються діяти якось рішучіше...

https%3A%2F%2Fsubstack-post-media.s3.amazonaws.com%2Fpublic%2Fimages%2F6c431999-fe86-44cf-abc6-411ccbaeb481_1280x720.jpeg

https%3A%2F%2Fsubstack-post-media.s3.amazonaws.com%2Fpublic%2Fimages%2F700119d6-9dd3-46d7-aa2c-9c8b0a2daa03_2480x1246.jpeg

УКРАЇНСЬКИЙ КОНТРНАСТУП

Старомайорське/Старомлинівка… Хоч українці досі й зайняті відновленням захопленої в Урожайному техніки, а також розмінуванням цього села, вони ведуть контрнаступ далі в бік Приютного та зачищають поля на північ від Завітного Бажання. Проблема: виявляється, ЗСУ на цьому напрямку має не надто багато простору для маневру. Усі їхні розвідки боєм між Приютним та Завітним Бажанням (а їх за останні два місяці був не один десяток) обернулися втратами та звітами про м’який, болотяний ґрунт, а також неймовірну кількість мін. Тож, гадаю, наступ на Завітне Бажання із західного боку – «не варіант». На сході зосереджено російські сили в районі Кременчика, сконцентровані довкола їхньої 5-тої танкової бригади. Вона «не висовується», сидить по своїх схронах і підтримує піхоту – бо українці мають перевагу в артилерії. Однак це мене наштовхує на думку, що наступний крок ЗСУ може бути спрямований саме на те, щоб викурити їх, перш ніж провадити серйозний наступ у бік Старомлинівки.

Роботине… скоро піддасться, але наразі – все ще кривавий хаос. Бої зараз зосереджені у південній частині (знищеного) села, де 65-та механізована бригада ЗСУ тисне з півночі та із заходу, а 47-ма механізована – зі сходу; росіяни ж затиснуті між ними. Не певен, чи то 65-та бригада, чи штурмовий батальйон «Скеля», але ситуація тут подібна до тієї, що була в Урожайному минулого тижня: рештки ВСрф заховалися в укріплених підвалах і намагаються триматися попри все, але їх уже відрізали від постачання та підкріплень, бо українці вже тримають єдиний шлях постачання під вогневим контролем. За останні кілька днів бачив кілька страхітливих відео (всі відзняті українськими БПЛА), де росіяни, відрізані від постачання, здійснюють самогубство: вони справді втратили надію…

Далі на захід росіян штурмують у Копанях – чи то 65-тий батальйон, чи то «Скеля»...

Далі на схід і південний схід: українці відновили наступ на Вербове (мушу визнати: цього я не очікував), і мають певні територіальні здобутки. Вони також проривають 2-гу російську лінію оборони («перший великий окоп») і продовжують просування в бік Новопрокопівки.

Олешки… У російських соцмережах сильно нарікають на те, що українці розширюють плацдарм в районі Козачих Лагерів, а також на те, що українці просуваються в бік північних околиць Олешок, ну і ще на брак артилерійської та авіапідтримки, тощо. Українці ж – ні пари з вуст про перебіг подій на цій ділянці. Тож, перепрошую, не маю зеленого поняття, що саме там відбувається.