Попри війну: на прифронтових територіях відроджується діяльність громадського суспільства

Досвідчені діячі громадського сектору Донеччини та Луганщини вимушені були евакуюватися з небезпечних районів, до яких впритул наближається фронт.

В нових громадах активістки та активісти продовжують допомагати переселенцям та реалізують нові корисні проєкти. Попри складність ситуації на фронті на Сході країни, вже сьогодні ідеї та плани з поверненням та діяльності у своїх прифронтових громадах, або навіть, якщо вони зараз захоплені ворогом, є у більшості організацій громадського суспільства (ОГС).

Трохи історії

Луганська та Донецька області через наближеність до російських кордонів першими постраждали від дій російської армій як на початку 2014 року, так і з повномасштабним вторгненням у 2022 році. Але за ці 8 років ОГС Сходу країни отримали величезний досвід, як продовжувати розвивати свої громади у прифронтових зонах та допомагати переселенцям, яких з кожним просуванням ворога становилося все більше й більше.

Свого часу робочі групи з безпеки соціальної згуртованості і відповідно мережі, які працювали над посиленням рівня громадської безпеки, рівнем взаємодії в громаді, і підвищення соціальної згуртованості виникли за підтримки ПРООН у Донецькій і Луганській областях. Це були цільові громади, де працював донор і де створювалися майданчики для діалогу у громадах. Наприклад, активно діяли ОГС у Дружківці, Нью-Йорку, Добропіллі, Покровську.  Так само у Луганській області – у Новоайдарі, Щасті та ін.

Потім в умовах повномасштабного вторгнення, коли вимушені були поїхати і активісти, і більшість мешканців громад Сходу, географія дій громадського сектору з Донеччини та Луганщини розширилася по інших областях країни. І відповідно можна вважати, що їх досвід певним чином став корисним для приймаючих громад.

Щобільше, відбувається взаємообмін, і громади, які в інших областях країни, прифронтові чи були захоплені ворогом, а потім деокуповані ЗСУ, сьогодні також відроджують громадську активність, що стане корисним прикладом для ОГС, які також повернуться у рідні громади на Сході України.

Як це було на Миколаївщині

Одним із прикладів відродження громадської діяльності на прифронтових територіях поділилася з 62.ua/0642.ua голова Молодіжної ради Галицинівської громади у Миколаївській області Тетяна Гловацька.

Активістка, якій 24 роки, з села Прибузьке, на початку повномасштабного вторгнення через небезпеку бойових дій, які продовжувались більше 8 місяців, була вимушена евакуюватися з дитиною до Вінничин. Але після відсунення лінії фронту завдяки діям ЗСУ, повернулася до рідної громади у квітні 2023 року.

-  Як раз у цей час я вийшла на свою роботу у бібліотеці після декрету. Коли ми приїхали, страшно було дивитися на всі руїни, дітям не має де вийти, садочок та школа не працюють.  І було сильне бажання допомагати людям, своїми силами, нехай без якогось бюджету, але роботи корисні заходи, змінювати простір навколо себе. З такими ж небайдужими мешканцями села почали діяти, наприклад, збирали гроші для ЗСУ, і, до речі, й зараз також продовжуємо проводити ці благодійні лотереї.

Тетяна каже, що ставила перед собою цілі – змінити життя на краще, хоча б спочатку повернутися до того, як було до окупації.

- Якось побачила у соцмережах оголошення про засідання Молодіжної ради, і вирішила долучитися. Раніше знала, що у нас є така рада, але на той час навчалася в університеті та не проживала у селі. Потім рада деякий час не працювала, а от коли я побачила інформацію про засідання, якраз були призначені вибори голови. Отже, я вирішила запропонувати свою кандидатуру, і так з Молодіжної ради все і почалось.

За два роки діяльності нам вдалося реалізували невеличкі ініціативи стосовно  психоемоційної підтримки для підлітків, а також залучення молодих сімей до екоактивізму. І один масштабний проєкт вартістю 10 тис. доларів, за допомогою ПРООН. Ми створили Антикафе –  розважальний та навчальний простір для молоді. Тут можна переглядати фільми, грати у комп'ютерні ігри та проводити майстер-класи й інші корисні заходи. Бо раніше у нас в Прибузькому взагалі не було де розважатися молоді. Звісно, ми проводимо різні заходи, як для підлітків від 14 років, так і молоді з маленькими дітками.   

Заходити для дітей - тільки в укритті

Звісно, що на діяльність ОГС впливає близькість фронтової лінії. Про специфіку роботи на прифронтовій території також розповіла активістка.

- Безпекова ситуація не дає нам змоги проводити масові заходи для дітей на вулиці. Раніше у нас взагалі не було укриття, зараз вже є - в адмінбудівлі. І якщо ми збираємося у бібліотеці, то завжди можемо спуститися в укриття під час повітряної тривоги.  А якщо це заходи для дітей, то ми їх проводимо тільки в укритті, щоби навіть не витрачати часу не перехід до нього, бо це буде стресова ситуація для дітей.

Поділилася Тетяна Гловацька й складнощами при залучанні молоді до громадської активності.

- Знаєте, ми залучаємо до заходів нашу молоді особисто,  якось вони не переглядають Фейсбук, де є різні оголошення. Їм подобається, коли їм дзвониш, особисто запрошуєш. Як тільки я прийшла у громадський сектор на роботу, не дуже розуміла, що і як ми маємо робити. Зараз своїм прикладом показую молодим людям, наскільки корисно залучатися до громадської роботи. До речі, у нас збільшився склад ради, взагалі молодь стала більш активною, записуються на  тренінги й навіть до різних заходів інших організацій.

Плани на майбутнє: створити дитячий майданчик

У Тетяни також багато планів щодо розвитку громадської діяльності.

- Наразі я заснувала громадську організацію “Спільнота прогресивного розвитку”, планую у її рамках створювати нові можливості для молоді, реалізовувати заходи для дітей. Ми зараз поки пишемо проєкти, напрацьовуємо ідеї. Наприклад, хочемо зробити дитячий майданчик. Бо нічого подібного поблизу нема, навіть школа ще зруйнована. Зараз слідкуємо за інформацією, яка може бути нам допоміжною, співпрацюємо з органами місцевого самоврядування, також я вхожу в робочу групу соціальної згуртованості від ПРООН.

Активістка згадує, що якщо на початку своєї громадської діяльності дійсно бракувало знань про роботу Молодіжної ради, як все працює, які функції має рада, то зараз вона разом з однодумцями вже можуть самі ділитися досвідом з іншими ОГС.

І те, що вже зараз на прифронтових та деокупованих територіях України одразу відроджуються громадська діяльність, дає впевненість, що так само буде і після звільнення захоплених територій Сходу України.

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.

Лариса Лазоренко