«Щоб Україну чули»: як студенти з Донеччини та Львівщині у британському Лідсі створили власну українську спільноту, - ФОТО

У британському Лідсі українські студенти створили власну студентську спілку — Ukrainian Society Leeds. Цей крок не лише став важливим для самоідентифікації та взаємопідтримки молодих українців за кордоном, а й заклав основи для довготривалої співпраці з місцевими університетами, діаспорою та міжнародною спільнотою.

За ініціативою стоять донеччанин Ярослав Малиновський та уродженка Львівщини  Анна Міштурак. Вони не лише об’єднали однодумців, а й змогли інституційно оформити українську присутність в академічному житті міста.

Від ідеї — до дії

Ідея створити українське студентське об’єднання виникла в Анни Міштурак,  Ярослава Малиновського та їх однодумців - українських студентів у Лідсі ще минулого року. Але спершу не було ані команди, ані чіткої структури, ані підтримки від адміністрації. Але спершу не було ані команди, ані чіткої структури, ані підтримки від адміністрації.

Засновники Ukrainian Society Leeds: Анна Міштурак у центрі та українські студенти

«Мені хотілося не лише вчитися, а й створити простір, у якому українські студенти могли б почуватися як удома», — згадує Ярослав.

У Лідському університеті навчалася Анна Міштурак. Вона долучилася до ініціативи у 2024 році, коли вже мала досвід організації волонтерських подій для української громади. Разом вони подали заявку на офіційну реєстрацію Ukrainian Society Leeds.

«Спочатку нам здавалося, що буде складно: треба дотриматися вимог університетських правил, розробити статут, зібрати ядро учасників… Але дуже допомогло те, що ми зустріли багато небайдужих людей — як українців, так і британців», — розповідає Анна.

У травні 2025 року спілку офіційно зареєстрували в Leeds University Union. Це дало їй статус визнаної студентської організації, доступ до ресурсів, приміщень, фінансування та можливість проводити події в університетських просторах.

Простір, де відчуваєш себе вдома

Мета спілки — не лише організовувати дозвілля. Це насамперед безпечний простір для українців, можливість зберегти ідентичність та показати її світові.

«Ми хочемо, щоби наші студенти відчували: вони не самі, що в них є спільнота. Але ще важливіше — показати англійському суспільству, що ми — не “просто частина Східної Європи”. Ми унікальні», — підкреслює Ярослав.

Серед перших заходів спілки — українські вечері, настільні ігри, перегляди фільмів, мовні майстер-класи. Але найгучнішим став мітинг 24 лютого 2025 року — в річницю повномасштабного вторгнення.

«Це був поворотний момент. Після цього ми вирішили офіційно оформлювати спілку», — згадує Анна. Студенти готувалися до акції заздалегідь: створювали плакати, писали промови, обговорювали меседжі. Один із них був — «Мир — це не тиша. Мир — це повернення територій».

На мітингу виступали українські студенти, зокрема кримська татарка, яка розповідала про репресії в Криму. Цей виступ, за словами Анни, мав великий резонанс серед місцевих:

«Після заходу до нас підходили англійці, дякували. Вони розуміли, що ми захищаємо не лише себе, а й Європу».

Студентська дипломатія

Ukrainian Society Leeds швидко почала виконувати не лише культурну, а й дипломатичну функцію. Перші публічні заходи були спрямовані на інформування місцевої та студентської спільноти про війну в Україні.

«Ми відразу вирішили, що не будемо мовчати. Навіть якщо ми — лише студенти, ми можемо говорити про те, що відбувається на нашій батьківщині», — каже Ярослав.

Серед подій — благодійні ярмарки, дискусії про сучасну Україну, відкриті лекції. Окремий акцент — участь у загальноміських подіях. Наприклад, у річницю вторгнення студенти провели акцію на площі у центрі міста разом з українською громадою. Спілка також стала платформою для зустрічей з представниками посольства, університетської адміністрації та британських медіа. 

Спільнота як простір взаємопідтримки

Для багатьох студентів, які опинилися в Лідсі після початку повномасштабного вторгнення, спілка стала точкою опори. Тут можна не лише поспілкуватися українською, а й отримати практичну допомогу: знайти житло, дізнатися про можливості підробітку, розв’язати побутові питання.

Спілка регулярно проводить неформальні зустрічі — кавові вечори, перегляди фільмів, ігрові вечори. Особливе значення мають події, пов’язані з українськими святами. На Різдво, наприклад, влаштовували вечорниці з колядками, борщем і варениками, а Великдень зустріли з писанками та традиційним кошиком.

Як реагує університет і місцеві

Від адміністрації університету, за словами студентів, команда отримує підтримку — попри бюрократичні затримки. Складніше — з частиною студентського середовища. Особливо з тими, хто ідентифікує себе як «словʼяни», але не визнає окремішності України.

«Були випадки, коли на студентських вечірках піднімали тост за путіна, — каже Анна. — Це, звісно, викликає обурення. Але на офіційному рівні конфліктів не було. Ми намагаємось діяти відкрито, але твердо».

А от місцеві британці здебільшого — підтримують. Багато хто брав участь у програмі «Homes for Ukraine», приймав українців у себе вдома. Саме на таких відкритих людей — і на молодь — спілка робить ставку.

«Молодь — це ті, хто прийматиме рішення в майбутньому. Важливо, щоб вони розуміли: війна триває. І що Україна — не просто “чергова країна зі Сходу Європи”», — наголошує Анна.

Волонтерство і благодійність

Окремий напрям — волонтерська діяльність. Студенти збирають кошти для українських фондів. Спілка також співпрацює з місцевими благодійними організаціями, які підтримують біженців з України.

«Усе, що ми робимо, — це наш маленький внесок у перемогу. Ми не на передовій, але можемо бути корисними тут», — наголошує Ярослав.

Ще одним важливим проєктом стала участь у міжуніверситетському українському форумі в Лондоні, де представники спілки обговорювали спільні ініціативи з колегами з Оксфорда, Кембриджа, Бірмінгема.

Плани: більше заходів, більше взаємодії, більше України

Попри всі виклики — брак досвіду, складну бюрократію, мовний бар’єр — ця спільнота вже стала центром українського життя у Лідсі. І, можливо, згодом — надихне студентів в інших містах. Вже цього літа Ukrainian Society Leeds стала частиною всеукраїнського студентського об’єднання в Британії яка називається USU (Ukrainian Students Union).

Серед найближчих задумів — показ документального фільму «Двадцять днів в Маріуполі», майстер-класи з писанкарства, тематичні святкування Великодня і Різдва, спортивні зустрічі. А ще — запрошення спікерів з України та Великої Британії, які б говорили про українську історію, культуру, кінематограф.

«Наше завдання — створити діалог між культурами. Дати відчуття дому тим, хто змушений був виїхати. І зробити так, щоб у британському університетському середовищі звучав голос України», — каже Анна.

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.