Атака дронів на Польщу: навіщо росія перевіряє НАТО

У ніч на 10 вересня над Польщею зафіксували безпрецедентне вторгнення російських безпілотників. Йдеться про щонайменше 20 дронів, що з’явилися у повітряному просторі країни під час масованої атаки росії на Україну.

Були закриті аеропорти Жешува, де розташований хаб міжнародної військової допомоги України, а також Любліна та Варшави «внаслідок незапланованої військової діяльності в рамках забезпечення безпеки держави». Чотири БПЛА збили польські та нідерландські винищувачі F-35 та F-16, інші впали на території кількох воєводств. На щастя, жертв немає, але було зруйновано будинок польських пенсіонерів.

Вперше в історії країна НАТО зазнала масованої атаки дронів. Так це були так звані дрони-приманки «Гербери», які були без бойової частини. Але ж це явна свідома провокація Кремля. Яка буде на це реакція самого потужного військово-політичного альянсу у світі?

Політичний аспект: Трамп, Польща та НАТО не готові до 5 статті

У Москві, передбачувано заявили, що це не їх дрони. Бо вони не долетіли з рф. Але більшість «Гербер» мали чомусь додаткові паливні баки і взагалі летіли з території Білорусі.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що після проникнення російських безпілотників в повітряний простір Польщі в ніч на 10 вересня, Варшава офіційно попросила НАТО задіяти Статтю 4 Договору. Навіть не пʼяту.

Нагадаємо, що саме П'ята стаття Північноатлантичного договору - це стаття про колективну оборону, яка передбачає, що збройний напад на одного члена НАТО вважатиметься нападом на всіх членів, і в такому разі кожен член надасть допомогу тому, хто зазнав нападу, вживаючи дій, які вважатимуться необхідними, включно із застосуванням збройної сили.

Рештки російської 'Гербери' у Польщі, 10 вересня 2025 року

А стаття 4 колективного договору передбачає тільки консультації між країнами-членами, коли одна з них вважає, що її територіальна цілісність, політична незалежність або безпека знаходяться під загрозою.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте за підсумками наради послів країн-членів альянсу заявив, що союзники по НАТО висловили солідарність із Польщею і засудили поведінку росії.

Не менш красномовна була реакція президента США Дональда Трампа. З початку очільник Білого дому написав у власні соцмережі загадкову фразу «Почалося». А потім заявив, що цей інцидент міг бути помилкою. Попри це, Трамп «незадоволений усім, що пов'язано з цією ситуацією».

Дуже потужна реакція, хоча скоріше за все у Кремлі саме на таку і розрахували. І, як бачимо, не прорахувались. Нагадаємо, що ще Мюнхенській конференції у лютому 2025 року міністр оборони Піта Геґсет, заявив, що безпека Європи - це в першу чергу турбота самих європейців. І заявив про плани скорочення чисельності американських військ у Європі

Для чого це Москві

Політичний аспект: демонстрація імпотенції НАТО при Трампі

Ще 2021 року, перед початком повномасштабної агресії проти України росія висувала ультиматум із вимогою відкотити Альянс до кордонів 1997 року. І тепер, перевіряючи реакцію НАТО на невеликі інциденти, Кремль намагається поступово досягти тієї самої мети — розділити союз і змусити сумніватися у колективному захисті.

Тому завдання Кремля — посіяти сумніви у готовності НАТО захищати своїх членів. І для цього він використовує так звану тактику «салямі». Москва піднімає рамки ескалації поступово, кожен раз знижуючи чутливість західних країн до нового порога ескалації.

Якщо після атаки на Польщу реакція виявиться слабкою, це стане сигналом для подальших провокацій у Балтії, у Румунії чи навіть у Скандинавії. А замість 20 «Гербер» дуже швидко можуть полетіти вже сотні «шахедів».

«У Кремлі добре знають, що головна слабкість Заходу - це не відсутність зброї чи фінансів, а політична воля. В ідеалі Москва хоче довести неспроможність Північноатлантичного альянсу як колективної інституції. Це випробування адресоване особисто Дональду Трампу, який не раз демонстрував скепсис щодо союзницьких зобов’язань США. Для Путіна було б перемогою показати світові, що американський президент не готовий ризикувати заради Варшави чи Вільнюса», - вважає журналіст Віталій Портніков.

Воєнний аспект: підготовка удару по аеропорту Жешува

Польська армія на папері одна із сильніших в Європі. Але при цьому польська система ППО змогла збити тільки чотири дрони з 20.

«Гербера» — дешевий дрон, виготовлений із пінополістиролу. Внутрішній відсік обшитий фанерою. Його називають спрощеною версією іранського дрона-камікадзе Shahed-136. Дрон має мінімальний набір обладнання: один двигун та паливні баки з гнучкого багатошарового полімерного матеріалу. Камери в ньому немає.  Вартість одного такого дрона для Росії становить близько 10 тисяч доларів. При цьому, щоб збити дрони піднімали в повітря суперсучасні F-35, які збивали дешеві «Гербери» дорогущими ракетами, які коштують приблизно два мільйони доларів. А що буде, коли як зараз на Україну, Варшаву атакують пів тисячі «шахедів» водночас.

Військовий експерт Михайло Машовець виділяє ще один цікавий технічний аспект інциденту. Їхній маршрут пролягав у напрямку Жешува - ключового хабу військової допомоги Україні. Також росіяни очевидно відстежували реакцію польських сил: швидкість виявлення цілей, тактику перехоплення, робочі частоти радарів.

Фактично дрони виконували роль розвідників і провокаторів одночасно. Вони тестували не лише ППО, а й політичне керівництво НАТО: як швидко ухвалюють рішення, як трактують інцидент, чи готові визнавати його агресією.

Машовець прогнозує, що подібні «блукання» російських БпЛА відтепер відбуватимуться регулярно - не лише над Польщею, а й над Балтійськими країнами. Це спосіб систематичного тиску на східний фланг Альянсу.

Що далі?

Перша доба після атаки дронів показала, як виглядатиме потенційна агресія росії проти країн східного флангу НАТО. Вона почнеться не з танкових колон, а з «непомітних» провокацій: кілька безпілотників, які нібито заблукали, або ракета, що «випадково» перетнула кордон. Без жертв, можливо навіть без великих руйнувань - але з великими політичними наслідками.

Якщо НАТО знову обмежиться лише «занепокоєнням», це дуже швидко підірве довіру до Альянсу. І тоді росія зможе поступово розширювати простір своєї агресії.

«Саме так, крок за кроком, нацистська Німеччина перевіряла готовність світу реагувати — з Рейнської області, з Судет, з Праги. І кожен раз Захід переконував себе, що «це ще не війна», що «це ще можна пережити», - нагадує Віталій Портніков.

Для України ж цей інцидент — чергове підтвердження: війна давно вийшла за межі її території. Київ воює не лише за власну незалежність, а й за безпеку Польщі, Литви, Латвії та всієї Європи.

«Варшава буде змушена шукати нові гарантії безпеки, адже гарантії НАТО вже виглядатимуть для Кремля не такими загрозливими.

Щодо гарантій безпеки для України — нині це взагалі не має практичного сенсу. Жодна держава ЄС не здатна гарантувати навіть власну безпеку. Ба більше, саме українська армія має реальний бойовий досвід. Підсилити ЗСУ буде значно дешевше й ефективніше, ніж розбудовувати національні армії кожної країни окремо», - вважає народний депутат Микола Княжицький.

По факту, сьогодні ЗСУ і є головною армією НАТО. Чим швидше це зрозуміють у Варшаві, Берліні та Парижі - тим більше шансів, що у європейських столицях рано чи пізно не пролунають вже давно знайомі кожному українцю звуки повітряної тривоги.

Роман Лазоренко