Пенсія без документів: як оформлювати переселенцям і людям з окупованих територій

В умовах війни тисячі людей, особливо на сході України, були змушені залишити свої домівки, і далеко не завжди це була планова евакуація, коли можна заздалегіть зібрати усі необхідні документи. Ба більше, вони могли бути просто знищені через російські обстріли та пожежі. До того ж, переселенці, які вже на новому місті досягли пенсійного віку, також мають проблеми з підтвердженням стажу роботи.

Тому для літніх людей-переселенців з окупованих та прифронтових районів серед найболючіших питань постає — як відновити пенсійну справу, підтвердити трудовий стаж або оформити пенсію з нуля, якщо архіви залишилися на тимчасово окупованій території.

Журналісти сайту 0642.ua звернулися з цього питання до ГО “Донбас SOS”, юрист якої Михайло Фоменко надав роз’яснення у форматі юридичної консультації, яка охоплює найпоширеніші ситуації, з якими стикаються внутрішньо переміщені особи та жителі ТОТ.

(На фото - юрист ГО "Донбас SOS" Михайло Фоменко.)

З чого почати: головне правило

- Перше, що варто запам’ятати: навіть за відсутності частини або всіх документів процедура відновлення пенсійних прав існує. Законодавство України передбачає кілька механізмів — адміністративний і судовий.

Подальші дії залежать від ключового питання: чи була пенсія вже призначена раніше, чи людина лише планує вихід на пенсію.

Нагадаю, що якщо пенсія вже була призначена, в Україні діє електронна пенсійна справа. Це означає, що: якщо людині вже призначили пенсію, і дані внесені до системи Пенсійного фонду, то втрата паперових документів не є критичною.

При переїзді в інший регіон пенсійна справа передається в електронному вигляді, і виплата продовжується без повторного збору документів. Людина може перевірити свої дані через особистий кабінет на порталі Пенсійного фонду України.

В окремих випадках можливі нюанси — наприклад, для осіб з інвалідністю, при регресних виплатах або спеціальних категоріях. Але загалом пенсіонери не мають втрачати виплати лише через втрату чи знищення документів.

Якщо людина ще не пенсіонер

Це найскладніша категорія справ. Для призначення пенсії потрібно підтвердити страховий (трудовий) стаж. Зазвичай це робиться через:

• трудову книжку;
• довідки з підприємств;
• архівні документи;
• дані про сплату внесків.

Якщо підприємство ліквідоване — запити подаються до архівів. Якщо архів знищений або залишився на ТОТ — застосовуються інші механізми, про які далі.

Підтвердження стажу за допомогою свідків

Закон дозволяє підтверджувати періоди роботи (не навчання і не декрет) показами свідків.

Важливі умови:

• потрібно щонайменше двоє свідків;
• свідки мають працювати на тому ж підприємстві або в тій самій системі;
• вони можуть підтвердити лише той період, у який працювали разом із заявником;
• їхні трудові книжки мають містити відповідні записи.

Зібрані документи та заяви подаються до Пенсійного фонду, який і проводить первинну оцінку.

Коли без суду не обійтися

Якщо Пенсійний фонд не може зарахувати стаж — людина має право звернутися до суду.

Судовий порядок дозволяє використовувати:

• свідчення;
• побічні документи;
• архівні витяги;
• навіть довідки, видані на ТОТ — не як офіційні документи, а як джерело інформації.

Акцентую, що тут застосовується практика Міжнародного суду ООН, так звані "Намібійські винятки", зокрема підхід, за яким невизнання документа не має порушувати базові права людини. Таку практику вже використовують українські суди, включно з Верховним Судом.

До речі, після 2000 року весь стаж підтверджується даними про сплату податків. Навіть якщо в трудовій будуть записи, які не співпадають з даними по податками - людині ПФ добровільно такий стаж не зарахує. Теж через підтвердження або через суд. До 2000 року - часто потрібні уточнюючі довідки або судові рішення.

Що стосується періодів навчання, які також зараховуються у стаж, то у разі втрати диплома:

• - виданого після 2000 року — можуть підтверджуватися через дані Міністерства освіти;
• - до окупації — через документи навчального закладу або суд;
• - якщо заклад залишився на ТОТ — застосовується лише судовий порядок.

Терміни призначення пенсії

Загальне правило — до 10 днів з моменту подання заяви. Якщо документів бракує — людині дається до 3 місяців для їх подання.

Зазначу, що під час воєнного стану діє важлива норма: пенсія може призначатися з моменту досягнення пенсійного віку, а не з дати подання заяви. Відповідно до п. 146.2. Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається:

• за віком – з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку;
• по інвалідності – з дня встановлення інвалідності;у зв’язку з втратою годувальника – з дня, що настає за днем смерті годувальника;
• за вислугу років – з дня, наступного за днем звільнення з роботи, яка дає право на таку пенсію, але не раніше 24 лютого 2022 року.

Хто може допомогти

Якщо людина похилого віку або не може самостійно пройти процедуру, допомогу надають:

• центри безоплатної правової допомоги;
• правозахисні громадські організації;
• юристи, які спеціалізуються на пенсійних справах.

Чи можуть залишити без пенсії

Відверто кажучи, такі ризики існують у випадках, якщо немає жодних документів, немає свідків, неможливо підтвердити жоден період роботи.

Суд не може ухвалити рішення лише зі слів заявника. Але на практиці більшість справ завершуються позитивно — за умови, що людина діє в межах передбаченої процедури й збирає всі можливі докази.

Підготувала Лариса Лазоренко

Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.