Я все одно вірю у справедливість: українка з Бахмуту сподівається на дію міжнародного Реєстру збитків у Гаазі та російські репарації

Українці сподіваються, що міжнародний Реєстр збитків у Гаазі врешті-решт забезпечить російські репарації для жертв війни.

Історія бахмутчанки Олени

23 лютого 2022 року було святковим днем для Олени Гричаненко. У цей день 38-річна жителька Бахмута вдруге вийшла заміж, і пара з нетерпінням чекала на народження ще однієї дитини.

Але вже наступного дня почалося повномасштабне вторгнення.

«Містом їздили танки. Вулиці порожні – люди сиділи по хатах. Багато хто взагалі поїхав із міста», — згадувала Гричаненко. «Навколо панувала суцільна тиша. І от десь близько четвертої ранку я почула вибухи... почалося».

Її новий чоловік, колишній військовий, знову вирушив на фронт добровольцем і почав служити у Київській області.

«Я не знаю, як я та моя дитина витримали ці три дні», – згадує Гричаненко. «Ми без зупинок їхали старенькою машиною, а за нами йшла війна. Харківська область, вибухи, Житомирська область, вибухи. Ми не могли навіть зупинитися, щоб перепочити, бо війна просто повзла за нами. Уже у Львові я згодом усе-таки вирішила погодитися на евакуацію до Польщі, бо подумала, що краще не в підвалі десь народжувати, а в нормальних умовах».

У 2023 році заради чоловіка Гричаненко з двома дітьми повернулася з Польщі в Україну.

“По суті повертатися було нікуди, – розповідає вона. – Ми довго і марно сподівалися, що Бахмут не буде окупований. Моя квартира була у дев'ятиповерхівці, і перші авіабомби влучили в будівлю, по якій потім неодноразово гатили окупанти. Квартири вигоріли вщент».

Після того, як Росія взяла контроль над Бахмутом, Гричаненко вирішила зареєструвати свої збитки в міжнародному Реєстрі збитків у Гаазі. Це дає їй можливість у майбутньому отримати відшкодування за втрачене майно.

«Про те, що моєї трикімнатної квартири більше немає, я дізналась із соцмереж, із відео окупантів, – каже Олена. – Місцеві бахмутські ЗМІ, які зараз працюють з підконтрольної уряду території, збирають і поширюють такі відео та дописи, щоб люди знали, що сталося з їхніми домівками».

Як буде діяти Реєстр

Реєстр є першим компонентом складного механізму, призначеного для забезпечення російських репарацій для жертв війни, відповідно до міжнародного права.

Його виконавчий директор Маркіян Ключковський пояснив, що загалом буде поетапно введено 43 категорії заяв, поділених на три групи: заяви від фізичних осіб, компаній та держави, з яких 13 вже відкриті для подання фізичними особами через вебпортал «Дія».

«Серед них – вимушене внутрішнє переміщення, смерть чи зникнення безвісти близького члена сім'ї, серйозні тілесні ушкодження, сексуальне насильство, катування або нелюдське поводження, пошкодження або знищення майна та втрата доступу до нерухомості на тимчасово окупованих територіях», – додає він.

За півтора року своєї роботи Реєстр отримав приблизно 63 000 заяв, причому близько половини з них було подано за останні місяці.

«Це демонструє динамічне зростання після відкриття нових категорій та активної інформаційно-роз’яснювальної кампанії, а також свідчить про ефективну цифрову інтеграцію та простоту процедури подання заяв», – каже Ключковський.

У Гричаненко збереглися документи на знищену квартиру в Бахмуті. Але ті, хто через обстріли, пожежі чи окупацію втратив свої документи, також можуть подати заяви до міжнародного Реєстру збитків.

«Відсутність паперових документів не є перешкодою, – пояснює Ключковський. – Заяви можна подавати навіть без повного пакета документів, зазначивши всю відому інформацію. Можна додавати цифрові фото, скани, свідчення очевидців або інші докази. Заявник має змогу доповнити вже подану заяву пізніше, якщо отримає додаткові документи».

Для забезпечення точності всіх поданих заяв міжнародний Реєстр використовує багатоетапний процес верифікації. Насамперед визначають, чи відповідають заяви трьом головним критеріям: збитків має бути завдано 24 лютого 2022 року або пізніше; зруйноване майно має бути розташовано на території України, включно з окупованими територіями, або, в окремих випадках, за кордоном; і має існувати чіткий причинно-наслідковий зв'язок між збитками та діями Росії.

Реєстр перевіряє заяви на основі даних із державних реєстрів: від актів цивільного стану до реєстрів прав на нерухоме майно. Використовують супутникові знімки й інші джерела. Це допомагає підтвердити факт збитків навіть там, де неможливий фізичний доступ.

Реєстр не визначає та не виплачує компенсації. Його основна функція – збирати, перевіряти та зберігати інформацію, що згодом буде використана Компенсаційною комісією, яка ще перебуває у процесі створення. Компенсаційна комісія, яку створять на основі міжнародного договору, ухвалюватиме рішення про право на компенсацію та її розмір.

«16 грудня 2025 року заплановане підписання відкритої конвенції Ради Європи про створення міжнародної Компенсаційної комісії. Після цього в 2026 році очікують внутрішньодержавні ратифікаційні процедури, а в 2027 році комісія розпочне працювати й ухвалювати перші рішення про відшкодування», – зазначає Ключковський.

Гричаненко подала заяву на три мільйони гривень (72 000 доларів США), оцінивши збитки від руйнування квартири на основі середньої вартості житла в Україні.

«Я вірю в те, що одного дня настане правосуддя, що винних буде покарано, що буде компенсація, – каже вона. – Але морально неймовірно важко. Це був мій дім, я робила все власноруч, квартиру отримала у спадок від батька. А війна триває».

Тривалий процес

Заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Мудра каже, що створення Компенсаційної комісії, яка ухвалюватиме рішення про право на відшкодування та його розмір, – це тривалий процес, переговори щодо якого розпочалися в травні 2023 року одразу після початку роботи Реєстру.

«Хоча присудження компенсації є ключовою складовою міжнародного процесу забезпечення репарацій, це також важливий крок у притягненні Російської Федерації до відповідальності за міжнародно-протиправні дії проти України, – наголошує Мудра. – Тому ми робимо все можливе, щоби пришвидшити не тільки безпосередньо процес виплат, а й звершення справедливості».

Трикомпонентний механізм покриватиме компенсації за заявлені збитки. Реєстр збитків, який збирає та верифікує інформацію щодо заяв, уже працює. Компенсаційна комісія, що відповідає за ухвалення рішень про відшкодування та його розмір, перебуває на фінальному етапі створення. Третій компонент – це Компенсаційний фонд, який безпосередньо фінансуватиме виплати, ще розробляють. Як основне джерело фінансування відшкодувань розглядають використання заморожених російських активів.

«Очікується, що виплата компенсацій буде здійснюватися за рахунок російських активів, оскільки держава-агресорка має нести відповідальність і відшкодувати всі завдані збитки. Наразі питання наповнення компенсаційного фонду перебуває на етапі обговорення», – зазначає Мудра.

Відповідно до звіту Світового банку щодо оцінки завданих Україні збитків, станом на 31 грудня 2024 року загальна вартість відновлення та реконструкції в Україні протягом наступного десятиліття становитиме 524 млрд доларів.

«Основна мета компенсаційного механізму – забезпечення виплати компенсацій. Щоб він запрацював на повну, маємо вже зараз подавати заяви до Реєстру збитків та продемонструвати світу масштаби завданої шкоди», – підкреслює Мудра.

Гричаненко з двома дітьми та батьком зараз живе в тимчасовому житлі для переміщених осіб на Київщині. Вона досі страждає від сильних панічних атак.

«Постійним джерелом стресу є невизначеність. Окрім постійних атак – я тепер на звук знаю, що летить – психологічно виснажливо жити так. Але я все одно вірю у справедливість, навіть якщо не я, то мої діти доживуть до цього».

Матеріал підготовлений Іриною Драбок-Шейвен. Оригінал матеріалу розміщений на сайті IWPR