• Головна
  • Медицина в окупації: дефіцит лікарів, закриті відділення та швидка, яка везе з Донецька до Маріуполя, - ВІДЕО
12:03, Сьогодні
Надійне джерело

Медицина в окупації: дефіцит лікарів, закриті відділення та швидка, яка везе з Донецька до Маріуполя, - ВІДЕО

Медицина в окупації: дефіцит лікарів, закриті відділення та швидка, яка везе з Донецька до Маріуполя, - ВІДЕО

До 2014 року словосполучення «донецька медицина» без жодного перебільшення було в Україні синонімом високих технологій та унікальних хірургічних шкіл. У місті мільйона троянд працювала потужна медична екосистема. Від Інституту імені Гусака, де застосовували клітинну терапію та оперували пацієнтів зі складними серцевими патологіями, до обласного протипухлинного центру, де команда видатного хірурга Григорія Бондаря проводила до дев'яти тисяч операцій на рік.

Пересаджувати нирки, рятувати шахтарів із надважкими травмами, допомагати тисячам пар стати батьками в центрі репродуктології Чайки — усе це було звичайною роботою донецьких клінік, підкріпленою потужною науковою базою місцевого медичного університету. Багато складних та унікальних операцій виконували й у Донецькій обласній травматологічній лікарні під керівництвом головного лікаря Володимира Климовицького.

Сюди їхали по порятунок навіть у найбезнадійніших випадках. Саме тому у 2012 році до Донецька, в Інститут невідкладної і відновної хірургії імені Гусака, літаком із Миколаєва доправили на лікування Оксану Комар, яка стала жертвою жахливого кримінального злочину, що тоді сколихнув усю країну.

Що сталося за 12 років окупації з одним із найпотужніших медичних кластерів країни? І куди тепер відправляють тяжкохворих пацієнтів з окупованої Донеччини?

Медицина в окупації: цифри замість пропаганди

«Понад 5,6 млрд рублів федеральних коштів обіцяють спрямувати на капітальний ремонт п'яти лікарень на тимчасово окупованій території Донецької області. Протягом трьох років за ці гроші планують відремонтувати медичні заклади в Макіївці, Єнакієвому та Жданівці», - нещодавно повідомив міністр охорони здоров'я окупаційної адміністрації регіону Дмитро Гарцев.

Загалом, якщо читати повідомлення російських та «республіканських» ЗМІ, може скластися враження, ніби ситуація з медициною на окупованій території не така вже й погана, а за кілька років тут узагалі настане справжній «медичний рай».

Медицина в окупації: дефіцит лікарів, закриті відділення та швидка, яка везе з Донецька до Маріуполя, - ВІДЕО, фото-1
Медицина в окупації: дефіцит лікарів, закриті відділення та швидка, яка везе з Донецька до Маріуполя, - ВІДЕО, фото-2
Медицина в окупації: дефіцит лікарів, закриті відділення та швидка, яка везе з Донецька до Маріуполя, - ВІДЕО, фото-3

(Главарь "ДНР" приїхав до "республіканського онкологічного центру, де ввели "нове високотехнологічне медичне обладнання"  у квітні 2026 року).

Однак, попри гучні заяви російської пропаганди про «інтеграцію» та «відновлення» інфраструктури, система охорони здоров'я в окупованому Донецьку та на захопленій частині області насправді опинилася в стані глибокої структурної кризи. Про це свідчать численні показники, деякі з яких підтверджуються навіть офіційною статистикою окупаційної адміністрації.

Катастрофічний кадровий голод

За офіційною заявою так званого «міністра охорони здоров'я ДНР» Костянтина Маснікова, загальна чисельність працівників системи охорони здоров'я становить 46 874 особи. Водночас укомплектованість штатних лікарських посад становить близько 49%, посад середнього медичного персоналу — майже 60%, молодшого медичного та фармацевтичного персоналу — 71%. Тобто понад половина лікарських ставок залишаються незаповненими.

Для скорочення дефіциту медичних працівників в окупаційній адміністрації залучають студентів медичного університету.

«Понад 1,5 тис. студентів і молодих фахівців працевлаштували в медичних закладах ДНР у межах галузевого проєкту», — розповіла «республіканській пресі» заступниця так званого «голови уряду ДНР» Лариса Толстикіна.

За її словами, для розв'язання кадрової проблеми в системі охорони здоров'я реалізують спеціальну програму з працевлаштування випускників і студентів. Студенти здобувають практичний досвід на посадах молодшого та середнього медичного персоналу, а випускники починають професійну діяльність як лікарі-стажери.

За який саме період, до системи вдалося залучити таку кількість працівників, Толстикіна не уточнила.

За оцінками правозахисників та аналітиків, на початок 2025 року медичним закладам окупованої Донеччини бракувало майже 8 тисячі лікарів та більше ніж 11 тисяч працівників середнього медичного персоналу. Навіть попри «оптимізацію» штатних розписів, у 2026 році відкритими залишаються сотні вакансій вузьких спеціалістів — від анестезіологів та хірургів до онкологів, урологів і педіатрів.

Розрекламована окупантами програма «Земський лікар / фельдшер» не дала жодного результату.

У 2025 році в рамках програм «Земський лікар» та «Земський фельдшер» залучили всього 33 спеціалісти.

Медицина в окупації: дефіцит лікарів, закриті відділення та швидка, яка везе з Донецька до Маріуполя, - ВІДЕО, фото-4

А, наприклад, із запланованих на 2026 рік 45 спеціалістів (35 лікарів і 10 фельдшерів), яких сподівалися залучити до регіону за допомогою грошових виплат, станом на середину року вдалося знайти лише 7 лікарів.

Навіть оголошення про зарплати у 100–150 тисяч рублів для лікарів-діагностів залишаються без відгуків місяцями. Водночас реальні зарплати хірургів та медсестер у міських лікарнях Донецька часто становлять 30–60 тисяч рублів.

Закриття відділень та «медицина на колесах»

Через відсутність фахівців — передусім анестезіологів та хірургів — у лікарнях масово закривають або об'єднують відділення: пологові, хірургічні та терапевтичні. Наявні медики змушені працювати на півтори-дві ставки, а до прийому пацієнтів дедалі частіше залучають студентів старших курсів та лікарів без достатнього досвіду.

Окупаційна адміністрація на чолі з Денисом Пушиліним змушена була визнати брак вузьких спеціалістів на місцях і запустила так званий медичний патруль «Здоров'я». Йдеться про виїзні бригади медиків із російських регіонів, які приїжджають до окупованої Донеччини для проведення оглядів.

Однак такі разові візити не розв'язують проблему системного лікування хронічних захворювань і не можуть замінити постійну роботу лікарів у місцевих медичних закладах.

Мілітаризація лікарень та недоступність допомоги для цивільних

Пріоритет — російським військовим. Значна частина ліжкового фонду провідних донецьких клінік, зокрема лікарні імені Калініна та Інституту імені Гусака, продовжує працювати в режимі військових шпиталів для поранених окупантів.

Цивільне населення натомість стикається або з необхідністю звертатися до комерційних медичних центрів, яких у Донецьку стає дедалі більше, або чекати місяцями черги на ьезкоштовні операції. За свідченнями місцевих мешканців, зафіксованими у звітах правозахисників, люди можуть чекати на планову операцію по півроку й більше, буває, що очікування завершується летально.

Отримання навіть базової медичної допомоги жорстко прив'язане до наявності російського паспорта, поліса обов'язкового медичного страхування (ОМС) та СНІЛС. Без цих документів пацієнтам часто відмовляють у госпіталізації. А виклик швидкої допомоги в нічний час через комендантську годину та нестачу бригад перетворюється просто на лотерею.

Лотерея лікування у російських лікарнях

У пошуках якісної медицини жителі «ДНР» іноді вирішують їхати у російські обласні міста або столицю РФ, проте це звичайна лотерея.

«Був у Ростові, мене просто кишнули звідти, лікувати не захотіли. Навіть не подивилися результати аналізів, які я привіз. Дали рекомендації й відправили додому. Рекомендації поверхневі, ніхто не заглиблювався у мою ситуацію», - розповів 65-літній Дмитро, який нещодавно зміг виїхати з окупації.

Проте є й історії тих, кому пощастило більше. Олена, яка має кардіологічні проблеми, приїхавши у Донецьк на консультацію, випадково попала до командировочного професора з Петербургу. Її випадок, на щастя, не вимагав миттєвого хірургічного втручання, але вставши у чергу очікування на операцію, через 7 місяців, її прооперували безкоштовно в одній із пітерських клінік.

Також розповідають, що паціенти з онкологічними захворюваннями часто самі звʼязуються з онкоцентрами Москви, домовляються та роблять операції там, або за власні кошти, або, якщо мають медичну страховку, то частково оплачують окремі медичні послуги.

Метаморфози «швидкої» в окупації: коли з Донецька везуть... до Маріуполя

Ми й самі не повірили б у цю історію, настільки дикою вона виглядає навіть за мірками окупованого Донецька. Однак наші джерела запевнили, що це цілком реальний випадок.

У Донецьку в чоловіка стався напад, схожий на інфаркт. Родичі викликали швидку допомогу й заздалегідь повідомили диспетчеру про підозру саме на інфаркт. У такій ситуації кожна хвилина без необхідної медичної допомоги може коштувати людині років втраченого здоров'я, а іноді й життя.

За нинішніми донецькими мірками бригада швидкої приїхала досить оперативно та повезла пацієнта до лікарні. Однак, коли автомобіль несподівано виїхав за межі міста й рушив Маріупольською трасою, у родичів хворого почали виникати тривожні сумніви.

На пряме запитання «Куди ми прямуємо?» пролунала шокуюча відповідь: «У Маріуполь».

Виявилося, що, попри те, що швидка допомога приїхала з Донецька, черговим медичним закладом для госпіталізації пацієнта чомусь визначили лікарню в Маріуполі. У цьому випадку чоловіка вдалося довезти живим, однак уся дорога тривала понад дві години.

Іноді в сучасному Донецьку швидка допомога не може вчасно дістатися до пацієнта через просто жахливий стан внутрішньоквартальних доріг.

Так, у місцевих пабліках з'явилася історія про те, як бригада швидкої допомоги не змогла під'їхати до пацієнтки через незадовільний стан дороги на вулиці Петровського.

За словами місцевих жителів, ділянка дороги біля будинку №104 перебуває в незадовільному стані. На ній є численні ями, а біля будинку №118 після ремонту каналізаційного колодязя залишили бетонний насип, який ускладнює проїзд автомобілів.

Через цю перешкоду автомобіль швидкої допомоги не зміг під'їхати до сусіднього будинку, де жінці стало зле. У підсумку сусідам довелося самостійно переносити пацієнтку до медиків.

Інше красномовне відео також зʼявилося восени у місцевих соцмережах.

Далі буде гірше: чому в Кремля немає ні грошей, ні бажання виправити ситуацію

Як бачимо, суто формально на окупованій Донеччині продовжують працювати тисячі лікарів та десятки лікарень, які мали б забезпечувати хоча б середній рівень медичної допомоги. Але на практиці ситуація з кожним роком стає дедалі гіршою.

Відносно високого рівня, якого донецька медицина досягла у 2013 році, система охорони здоров'я з кожним роком окупації віддаляється все більше. І на це є цілком об'єктивні причини.

Коли навіть за офіційними оцінками третина бюджету держави-агресора йде на війну, будувати лікарні та мотивувати медиків працювати стає дедалі складніше.

Більш-менш ефективна медицина в Росії зосереджена лише у двох містах — Москві та Санкт-Петербурзі, адже саме там проживає російська еліта. Навіть стан медицини в інших, давно сформованих російських регіонах сьогодні перебуває для Кремля далеко не серед пріоритетів. Що вже говорити про окуповані території.

Водночас у цьому може бути й своєрідна демографічна стратегія. Люди, які раніше мали українські паспорти, навіть ті, хто дотримується відверто проросійських поглядів, потенційно залишаються нелояльними мешканцями в очах Кремля. Адже вони ще пам'ятають, як жили на цих територіях до окупації.

Тому, якщо корінних донеччан з кожним роком буде становитись на кілька десятків тисяч менше, у Кремлі навряд чи хтось особливо засмутиться.

Емма Гумберг

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Донецьк #днр #медицина #окупація #ТОТ
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Оголошення